У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПСУВАННЯ В УКРАЇНІ
Количество страниц 213
ВУЗ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Год сдачи 2008
Бесплатно скачать 21835.doc 
Содержание ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПСУВАННЯ В УКРАЇНІ
1.1. Поняття та юридичні ознаки забруднення та псування земель 14
1.2. Поняття правової охорони земель від забруднення та псування 29
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1 46

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПСУВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1. Історико-правовий аналіз формування законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування 48
2.2. Законодавче забезпечення правової охорони земель від забруднення та псування в Україні 67
2.3. Основні правові форми охорони земель від забруднення та псування за законодавством України 97
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2 124
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЩОДО ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПСУВАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
3.1. Поняття та особливості юридичної відповідальності за порушення вимог щодо охорони земель від забруднення та псування в Україні 126
3.2. Види юридичної відповідальності за порушення вимог щодо охорони земель від забруднення та псування за законодавством України 143
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 3 171
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ВУЦВК - Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет
ГДК - гранично допустимі концентрації
Держкомзем - Державний комітет України із земельних ресурсів
ГОСТ - рос. «государственный стандарт» (державний стандарт)
ЄС - Європейський Союз
ЗК України - Земельний кодекс України
КЗпП України - Кодекс Законів про працю України
КК України - Кримінальний кодекс України
КпАП України - Кодекс України про адміністративні правопорушення
КПРС - Комуністична партія Радянського Союзу
ООН - Організація Об’єднаних Націй
РФ - Російська Федерація
СТОВ - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
УААН - Українська академія аграрних наук
ЦК - центральний комітет
ЦК України - Цивільний кодекс України






ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується підвищенням техногенного навантаження на земельні ресурси і, як наслідок, загрожує стати небезпекою для самої людини. Одними із чинників негативного впливу на якісний стан земель є їх антропогенне забруднення та псування, які призводять до порушення рівноваги як в самій природі, так і негативно впливають на життя та здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано через стан довкілля. Зазначене викликає необхідність вирішення питання охорони земель.
Зауважимо, що нинішня екологічна ситуація у землекористуванні змушує зробити висновок, що суспільство ще недостатньо усвідомлює реальне значення земельних ресурсів, на частку яких припадає 44% ресурсного потенціалу України.
Гострота проблем, які склалися щодо охорони земель в Україні від забруднення та псування, нагальна потреба у їх вирішенні потребують дієвих заходів впливу, зокрема правового характеру. Необхідність та важливість дослідження правових засад охорони земель в Україні від забруднення та псування обумовлена також реалізацією права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що гарантовано ст. 50 Конституції України [1].
Дослідження окремих питань щодо правової охорони якісного стану земель в Україні знайшли своє відображення у ряді робіт дисертаційного рівня. Зокрема, Н.С. Гавриш «Відповідальність за забруднення та засмічення ґрунтів в Україні» (2001 р.), О.В. Конишева «Правове забезпечення запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення» ( 2002 р.), І.А. Куян «Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення» (2001 р.), С.І. Хом’яченко «Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні» (2004 р.), А.М. Шульга «Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування» (2004 р.) та інші. Проте на сьогодні в юридичній науці України відсутнє єдине комплексне дослідження правових засад охорони земель від забруднення та псування, понять «правова охорона земель від забруднення та псування», «забруднення» та «псування» земель, особливостей правових форм охорони земель від забруднення та псування, а також перспектив розвитку та вдосконалення законодавства щодо регулювання відносин у сфері охорони земель від забруднення та псування. Крім зазначеного, на нашу думку, ще недостатньо дослідженими залишаються особливості та види юридичної відповідальності у сфері охорони земель, зокрема від забруднення та псування.
Актуальність та недостатність висвітлення зазначених питань сприяли вибору теми дисертаційного дослідження.
Науково-теоретичною базою дослідження є наукові праці вчених-правознавців у галузі земельного та екологічного права: українських вчених: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Ю.О. Вовка, Н.С. Гавриш, А.П. Гетьмана, О.І. Заєць, І.І. Каракаша, Т.О. Коваленко, Т.Г. Ковальчук, О.В. Конишевої, С.М. Кравченко, М.В. Краснової, П.Ф. Кулинича, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, А.М. Статівки, Н.І. Титової, В.С. Шелестова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.З. Янчука та інших; російських вчених: Г.О. Аксеньонка, С.О. Боголюбова, М.М. Бринчука, Б.В. Єрофеєва, Є.М. Жевлакова, М.Д. Казанцева, М.І. Краснова, О.І. Крассова, І.В. Павлова, В.В. Петрова та інших.
Дисертаційне дослідження було проведено з урахуванням загальнотеоретичних підходів та вчень про поняття правової норми, склад і особливості правовідносин, поняття та функції юридичної відповідальності. У зв’язку з цим було використано роботи вчених у галузі загальної теорії права: С.С. Алексєєва, В.М. Карельського, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, М.П. Марченко, Н.М. Оніщенко, В.Д. Перевалова, О.Ф. Скакун, Р.О. Халфіної та інших.
Нормативно-правовою основою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, які регулюють суспільні відносини у сфері правової охорони земель від забруднення та псування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до Державної бюджетної науково-дослідної роботи з теми «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» № 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення поняття «правова охорона земель від забруднення та псування», здійснення юридичної характеристики понять «забруднення» та «псування» земель, узагальнення особливостей та видів правових форм охорони земель від забруднення та псування, виявлення особливостей юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України у зазначеній сфері.
Мета дослідження конкретизується у таких завданнях: 1) проаналізувати положення земельно-правової доктрини щодо визначення поняття правової охорони земель; 2) виявити історичні передумови та основні тенденції розвитку законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування; 3) дослідити поняття та співвідношення категорій «забруднення» та «псування» земель; 4) визначити особливості та види юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування.
Об’єктом дослідження є нормативно-правові акти різних рівнів юридичної сили, які регламентують відносини щодо охорони земель від забруднення та псування в Україні, наукові доробки з проблем загальної теорії права, земельного та екологічного права, а також матеріали практики, документи та інформація у сфері охорони якісного стану земель.
Предмет дослідження складає система правовідносин у сфері охорони земель від забруднення та псування, які потребують належного правового регулювання.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання.
Дослідження змісту правової охорони земель від забруднення та псування, поглиблення понятійного апарату таких категорій як «правова охорона земель від забруднення та псування», «забруднення», «псування» земель, проблем юридичної відповідальності за забруднення та псування земель в Україні здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу. У дослідженні розвитку наукової думки щодо поняття правової охорони земель та при здійсненні історико-правового аналізу формування законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування було використано метод історичного аналізу. В основу аналізу законодавства України у сфері охорони земель від забруднення та псування покладено порівняльно-правовий метод. Виділення етапів розвитку законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування було здійснено за допомогою методу системного аналізу. Методи класифікації, групування, порівняльно-правовий використовувались для характеристики правових форм охорони земель від забруднення та псування за законодавством України, а також особливостей та видів юридичної відповідальності за порушення вимог щодо охорони земель від забруднення та псування.
Усі перераховані методи використовувались комплексно. Саме за допомогою комплексного методу сформульовано ряд наукових визначень, а також наукових положень дисертаційного дослідження, які виносяться на захист.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі аналізу чинного законодавства України та наукової юридичної літератури здійснено одне з перших у вітчизняній земельно-правовій науці комплексне дослідження, яке присвячено правовим засадам охорони земель від забруднення та псування.
У дисертації сформульовано наступні науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації, які виносяться на захист:
Уперше:
1. Запропоновано розглядати правову форму охорони земель в Україні від забруднення та псування як правове явище, яке закріплено в правовій нормі, має обов’язковий характер, сприяє реалізації правових вимог, приписів, повноважень, заходів, діяльності щодо збереження якісного стану земель та має відповідний вплив на вирішення проблем охорони земель від забруднення та псування.
2. Обґрунтовано висновок про виділення п’яти етапів в історії розвитку землеохоронного законодавства України: 1) дорадянська доба розвитку законодавства у сфері охорони земель від забруднення та псування: а) часи Київської Русі – початок розвитку машинного виробництва (70-ті роки ХІХ століття); б) 70-ті роки ХІХ століття – грудень 1917 р.; 2) грудень 1917 р. – прийняття Конституції СРСР 1936 р.; 3) 1936 р. – початок 60-х років ХХ століття; 4) початок 60-х років ХХ століття – березень 1991 р.; 5) з березня 1991 р. – триває до сьогоднішніх днів (новітній етап).
Удосконалено:
1. Поняття правової охорони земель від забруднення та псування, яке розглядається, як комплекс правовідносин, при реалізації яких на основі правових норм та реалізації науково-обгрунтованих заходів економічного, екологічного, організаційного, земельно-правового, еколого-правового, науково-технічного, технологічного та іншого характеру гарантується і забезпечується запобігання та усунення негативних наслідків забруднення земель виробничими та побутовими відходами, стічними водами, токсичними, хімічними та радіоактивними речовинами, пестицидами та агрохімікатами понад встановлені гранично допустимі концентрації, захист природного стану земель від інших необґрунтованих дій, несприятливих техногенних та природних процесів, що небезпечні для довкілля, життя і здоров’я людей, а також застосовується юридична відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону земель від забруднення та псування.
2. Юридичні визначення понять «забруднення» та «псування» земель, а саме:
- забруднення земель являє собою зміни якісного та кількісного стану земель, які сталися під впливом господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення в землю забруднюючих речовин, вміст яких перевищує природний фон;
- псування земель - це негативна зміна якісних характеристик та кількісного стану земель, що відбувається шляхом протиправної дії чи бездіяльності суб’єктів щодо землі або внаслідок впливу природних явищ чи катастроф, і зумовлює зниження природно-господарської цінності земель та приведення їх у стан, непридатний для подальшого використання за цільовим призначенням.
3. Поняття земельного правопорушення у сфері охорони земель від забруднення та псування з конкретизацією об’єктів посягання, а саме: як винне, протиправне, небезпечне діяння (дію або бездіяльність), що посягає на якісний, екологічно безпечний стан земель, який зумовлює їх придатність для подальшого використання за призначенням, порушує екологічну рівновагу в екосистемі, вимоги щодо раціонального використання та охорони земель, впливає чи може вплинути на стан життя і здоров’я людей.
4. Поняття юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування визначено як певні правовідносини, що випливають із обов’язку особи, незалежно від встановлення її вини, відшкодувати заподіяні збитки якісному стану земель, а також правовідносини, породжені вчиненням правопорушення щодо якісного, екологічно безпечного стану земель, між спеціальними державними органами та винною особою, змістом яких є застосування до останньої заходів примусового впливу та виникненням у неї зобов’язання нести негативні наслідки особистого, майнового та організаційного характеру.
Набули подальшого розвитку:
1. Особливості юридичної відповідальності у сфері охорони земель України від забруднення та псування, які полягають в наступному: 1) підставою відповідальності є вчинення як правомірних дій, тобто без наявності вини особи, так і земельного правопорушення, об’єктом посягання якого є якісний, екологічно безпечний стан земель для життя і здоров’я людей; 2) реалізується в аспекті правовідносин; 3) передбачає застосування заходів державного примусу; 4) передбачає відшкодування шкоди, завданої якісному стану земель, іншим елементам навколишнього природного середовища, здоров’ю людей, а у деяких випадках – майну громадян, юридичних осіб, державі; 5) може мати місце відшкодування збитків, завданих якісному стану земель та ґрунтів, у натуральній формі шляхом виконання робіт по відновленню порушеного стану земель; 6) застосовується певний механізм її реалізації, характер якого залежить від виду правопорушення та який притаманний для конкретного виду юридичної відповідальності.
2. Класифікація юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування на: дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, господарсько-правову, адміністративну, кримінальну, та спеціальну - земельно-правову, що обумовлюється ступенем тяжкості правопорушення, галузевою належністю, колом осіб, яким надано право застосовувати відповідальність.
3. Положення про те, що упровадження ринкових умов у сфері землекористування вимагають подальшої екологізації земельного законодавства.
На підставі зроблених дисертанткою висновків, вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, зокрема:
а) в ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» уточнити поняття «забруднення» та «псування» земель, виклавши їх у такій редакції: «забруднення земель являє собою зміни якісного та кількісного стану земель, які сталися під впливом господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення в землю забруднюючих речовин, вміст яких перевищує природний фон; псування земель - це негативна зміна якісних характеристик та кількісного стану земель, що відбувається шляхом протиправної дії чи бездіяльності суб’єктів щодо землі або внаслідок впливу природних явищ чи катастроф, і зумовлює зниження природно-господарської цінності земель та приведення їх у стан, непридатний для подальшого використання за цільовим призначенням»;
б) доповнити ч. 1 ст. 164 Земельного кодексу України пунктом «е», включивши до змісту охорони земель «охорону життя і здоров’я людей»;
в) доповнити ч. 1 ст. 164 Земельного кодексу України пунктом «є», включивши до змісту охорони земель «захист якісного та кількісного стану інших елементів навколишнього природного середовища в процесі використання та охорони земель»;
г) п. «б» ст. 205 Земельного кодексу України викласти в такій редакції: «виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини, або приведення їх у стан, придатний для подальшого використання для інших цілей»;
ґ) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» доповнити словами: «а у випадках передбачених законодавством України – незалежно від встановлення вини заподіювача шкоди»;
д) ст. 134 КЗпП України доповнити п. 10, встановивши, що «працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини земельній ділянці, наданої підприємству, установі, організації, фізичній особі-роботодавцю для здійснення господарської діяльності, внаслідок її забруднення, псування, а також погіршення інших корисних властивостей землі»;
е) ч. 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» викласти в такій редакції: «органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати та використовувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм»;
є) ст. 211 Земельного кодексу України доповнити наступними видами відповідальності у сфері охорони земель: дисциплінарна, матеріальна, господарсько-правова, земельно-правова.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів дослідження для вдосконалення чинного земельного та екологічного законодавства України, що сприятиме більш ефективному регулюванню відносин та усуненню недоліків правового регулювання у сфері охорони земель від забруднення та псування. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці відповідних розділів навчальних посібників, підручників, планів семінарських і практичних завдань при викладанні курсу «Земельне право України», «Екологічне право України», у розробці і проведенні відповідних спецкурсів. Деякі сформульовані у дисертації положення мають дискусійний характер і можуть стати базою для подальших наукових розробок.
Апробація результатів дисертації. Робота та публікації, що розкривають її зміст, виконані дисертанткою самостійно, під керівництвом доктора юридичних наук, проф. Г.І. Балюк.
Основні положення дисертації були апробовані у наукових статтях, повідомленнях на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Міжрегіональній науково-практичній конференції «Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави» (Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, Івано-Франківськ, 24-25 вересня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 13-14 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права, Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р.); Науково-практичній студентсько-аспірантській конференції «Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року: наукові новели та практика застосування» (юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, 23-24 лютого 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «П’яті осінні юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права, Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Київський університет права НАН України, Косів, Івано-Франківської обл., 27-30 січня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 19-20 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права, Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 р.); Всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 9 листопада 2007 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 11 опублікованих автором праць за темою дисертації, із яких 4 статті у наукових фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України та 7 тез доповідей і наукових повідомлень на конференціях.
Структура й обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, переліку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 213 сторінок, із них основного тексту – 183 сторінки. Список використаних джерел складається із 285 найменувань.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Гострота проблем щодо правової охорони земель від забруднення та псування в Україні, нагальна потреба у їх вирішенні потребують дієвих заходів правового впливу. Вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми, яка конкретизована у завданнях, відбувалося за допомогою історико-правового дослідження особливостей розвитку землеохоронного законодавства України, формально-логічного аналізу правових категорій, нормативних та доктринальних дефініцій, окремих загальних та спеціальних методів наукового пізнання правових категорій і явищ, системного аналізу правовідносин щодо охорони земель від забруднення та псування.
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення ряду наукових праць, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання та практичної реалізації заходів щодо правової охорони земель від забруднення та псування.
2. Пропонуємо уточнити поняття «забруднення» та «псування» земель, а саме: «забруднення» земель являє собою зміни якісного та кількісного стану земель, які сталися під впливом господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення в землю забруднюючих речовин, вміст яких перевищує природний фон; «псування» земель - це негативна зміна якісних характеристик та кількісного стану земель, що відбувається шляхом протиправної дії чи бездіяльності суб’єктів щодо землі або внаслідок впливу природних явищ чи катастроф, і зумовлює зниження природно-господарської цінності земель та приведення їх у стан, непридатний для подальшого використання за цільовим призначенням.
Поняття «забруднення» та «псування» земель - це дві співвідносні категорії, які різні за своїм змістом і яким притаманні як однакові, так і різні ознаки. Проте, більш широким за своїм змістом слід вважати поняття «псування» земель. «Забруднення» - є складовою поняття «псування» земель.
3. Пропонуємо в ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» уточнити поняття «забруднення» та «псування» земель, виклавши їх у запропонованій редакції.
4. Охорона навколишнього природного середовища одночасно охоплює і охорону земель. Логічно охорону земель розглядати як частину більш широкого поняття – охорона навколишнього природного середовища, а правову охорону земель як складову правової охорони навколишнього природного середовища.
Враховуючи, що охорона земель являє собою систему заходів різного характеру, які, будучи опосередкованими у правовій формі, набувають властивостей правової охорони земель, правову охорону земель від забруднення та псування розглядаємо як складову правової охорони земель.
5. Пропонуємо доповнити ч. 1 ст. 164 ЗК України пунктом «є», включивши до змісту охорони земель «захист якісного та кількісного стану інших елементів навколишнього природного середовища в процесі використання та охорони земель».
6. Аналізуючи розвиток науково-теоретичних підходів щодо поняття «правова охорона земель», накопичений досвід, положення чинного законодавства України, пропонуємо розглядати правову охорону земель від забруднення та псування як комплекс правовідносин, при реалізації яких на основі правових норм та реалізації науково-обгрунтованих заходів економічного, екологічного, організаційного, земельно-правового, еколого-правового, науково-технічного, технологічного та іншого характеру гарантується і забезпечується запобігання та усунення негативних наслідків забруднення земель виробничими та побутовими відходами, стічними водами, токсичними, хімічними та радіоактивними речовинами, пестицидами та агрохімікатами понад встановлені гранично допустимі концентрації, захист природного стану земель від інших необґрунтованих дій, несприятливих техногенних та природних процесів, що небезпечні для довкілля, життя і здоров’я людей, а також застосовується юридична відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону земель від забруднення та псування.
7. Виділяємо наступні ознаки правової охорони земель від забруднення та псування: 1) є складовою правової охорони земель; 2) характеризується екологічним спрямуванням; 3) набуває значення обов’язку для землевласників та землекористувачів; 4) спрямовує свою дію на попередження погіршення якісного стану земель або відновлення порушеного природного стану земель; 5) реалізується в аспекті правовідносин; 6) забезпечується примусовими заходами впливу; 7) має постійний характер.
8. У процесі історичного зародження та становлення законодавства України у сфері правової охорони земель від забруднення та псування пропонуємо виділити етапи його розвитку:
перший етап - дорадянська доба розвитку законодавства у сфері охорони земель від забруднення та псування: а) часи Київської Русі – початок розвитку машинного виробництва (70-ті роки ХІХ століття); б) 70-ті роки ХІХ століття – грудень 1917 р. Характеризується відсутністю спеціального правового регулювання відносин щодо охорони земель від забруднення та псування. Така охорона відбувалась в межах охорони права власності на землю, забезпечення санітарного благополуччя населення, нормування певних видів діяльності тощо;
другий етап історичного розвитку законодавства у сфері охорони земель від забруднення та псування, тривав з грудня 1917 р. і до прийняття Конституції СРСР 1936 р., властивим для якого є становлення земельне законодавство України на засадах Декрету радянського уряду «Про землю». Земельне законодавство цього періоду відображало більше економічну і політичну спрямованість, а не екологічну;
третій етап історичного розвитку законодавства України у сфері охорони земель від забруднення та псування тривав з 1936 р. і до початку 60-х років ХХ століття. Даний етап розвитку законодавства у сфері охорони земель від забруднення та псування характеризувався тим, що прийняття Конституції СРСР 1936 р. зумовило припинення чинності переважної частини республіканського законодавства, і головною базою землеохоронного законодавства стають загальносоюзні правові акти;
четвертий етап історичного розвитку законодавства у сфері охорони земель від забруднення та псування розпочався з початку 60-х років ХХ століття і тривав до березня 1991 р. Подальша індустріалізація країни, хімізація сільського господарства, технічний прогрес зумовили інтенсивне використання земельних ресурсів, що, в свою чергу, обумовило потребу і в подальшому розвитку землеохоронного законодавства. На цьому етапі була прийнята значна кількість законодавчих актів, які містили вимоги щодо запобігання процесів, негативно впливаючих на якісний стан земель. Проте діючі в той період способи та система господарювання, адміністративно-правові засоби охорони земель, переоцінка їх значення, низька ефективність інституту юридичної відповідальності не створили належних умов для вирішення проблем охорони земель;
початок п’ятого (новітнього) етапу історичного розвитку законодавства у сфері охорони земель в Україні від забруднення та псування пов’язується із березнем 1991 р., коли постановою Верховної Ради України «Про земельну реформу» було оголошено початок земельної реформи. Даний етап обумовлюється подальшим розвитком земельного законодавства України з метою правового забезпечення екологічно виваженого, сталого використання земель та їх охорони, забезпечення екологічно безпечного довкілля для життя і здоров’я людей.
9. Аналіз чинного законодавства України у сфері правової охорони земель від забруднення та псування дозволяє зробити висновок про те, що упровадження ринкових умов у сфері землекористування має супроводжуватися подальшим розвитком землеохоронного законодавства. Дане твердження обґрунтовується наступним: 1) враховуючи значення землі як основного елемента екологічної системи, проблеми охорони якісного стану земель вимагають подальшої екологізації земельного законодавства; 2) з урахуванням принципів науковості, рівності і загальнодержавних інтересів основні напрями раціонального та екологічно виваженого використання земель і напрями їх охорони потребують розробки залежно від особливостей відповідної категорії земель; 3) узгодження та вдосконалення потребують землеохоронне законодавство України та економічний механізм регулювання землекористування; 4) при систематизації законодавства про охорону земель важливе значення повинна мати консолідація нормативно-правових актів, які регулюють питання попередження забруднення та псування земель за рахунок: підвищення ступеня безпеки технологій, що пов’язані із утилізацією та захороненням радіоактивних, токсичних, промислових та побутових відходів; попередження та ліквідації наслідків радіоактивного забруднення; впровадження екологічно безпечних технологій; раціонального використання земельних ресурсів та забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності людини.
10. Законодавчі акти, які містять норми про охорону земель від забруднення та псування пропонуємо згрупувати на: а) акти загального (інтегрованого) характеру, які встановлюють загальні вимоги до всіх землевласників та землекористувачів у сфері охорони земель та спрямовані на охорону землі та її властивостей; б) акти, які містять норми щодо охорони окремих категорій земель від забруднення та псування; в) акти, норми яких регулюють діяльність, що певним чином може вплинути на якісний стан земель; г) акти, норми яких встановлюють необхідність забезпечення якості ґрунтів для вирощування екологічно чистої продукції; д) акти, які вміщують приписи щодо охорони інших природних ресурсів, якісний стан яких може вплинути чи впливає на якісний стан земель.
Основою нормативно-правової бази у сфері правової охорони земель від забруднення та псування в Україні є положення Конституції України.
11. Пропонуємо ч. 1 ст. 164 Земельного кодексу України доповнити пунктом «е», включивши до змісту охорони земель «охорону життя і здоров’я людей».
12. Пропонуємо в ч. 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачити, що «юридичні особи та громадяни зобов’язані утримувати та використовувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм».
13. Правову форму охорони земель від забруднення та псування пропонуємо розглядати як правове явище, яке закріплено в правовій нормі, має обов’язковий характер, сприяє реалізації правових вимог, приписів, повноважень, заходів, діяльності щодо збереження якісного стану земель та має відповідний вплив на вирішення проблем охорони земель від забруднення та псування.
До основних правових форм охорони земель від забруднення та псування в Україні пропонуємо віднести такі: 1) встановлення заборон та обмежень на діяльність, що може негативно вплинути на якісний стан земель; 2) здійснення контролю у сфері охорони земель; 3) закріплення державних стандартів та нормативів у сфері охорони земель; 4) економічне стимулювання раціонального використання і охорони земель; 5) моніторинг земель; 6) ведення Державного земельного кадастру; 7) застосування юридичної відповідальності за порушення вимог охорони земель від забруднення та псування. В основу класифікації правових форм покладені заходи правового впливу щодо забезпечення охорони земель від забруднення та псування.
14. Пропонуємо удосконалити п. «б» ст. 205 ЗК України, встановивши, «що виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам здійснюється для відновлення попереднього стану земель або приведення їх у стан, придатний для подальшого використання за іншим цільовим призначенням».
15. Земельне правопорушення пропонуємо розглядати як винне, протиправне, небезпечне діяння (дію або бездіяльність), що посягає на якісний, екологічно безпечний стан земель, який зумовлює їх придатність для подальшого використання за призначенням, порушує екологічну рівновагу в екосистемі, вимоги щодо раціонального використання та охорони земель, впливає чи може вплинути на стан життя і здоров’я людей.
16. Набули подальшого розвитку особливості юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування в Україні, а саме: 1) підставою відповідальності є вчинення як правомірних дій, тобто без наявності вини особи, так і земельного правопорушення, об’єктом посягання якого є якісний, екологічно безпечний стан земель для життя і здоров’я людей; 2) реалізується в аспекті правовідносин; 3) передбачає застосування заходів державного примусу; 4) передбачає відшкодування шкоди, завданої якісному стану земель, іншим елементам навколишнього природного середовища, здоров’ю людей, а у деяких випадках – майну громадян, юридичних осіб, державі; 5) може мати місце відшкодування збитків, завданих якісному стану земель та ґрунтів, у натуральній формі шляхом виконання робіт по відновленню порушеного стану земель; 6) застосовується певний механізм її реалізації, характер якого залежить від виду правопорушення та який притаманний для конкретного виду юридичної відповідальності.
17. Запропоновано розглядати юридичну відповідальність у сфері охорони земель України від забруднення та псування як певні правовідносини, що випливають із обов’язку особи, незалежно від встановлення її вини, відшкодувати заподіяні збитки якісному стану земель, а також правовідносини, породжені вчиненням правопорушення щодо якісного, екологічно безпечного стану земель, між спеціальними державними органами та винною особою, змістом яких є застосування до останньої заходів примусового впливу та виникненням у неї зобов’язання нести негативні наслідки особистого, майнового та організаційного характеру.
Має місце уточнення підстави відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування, а саме: правопорушення щодо якісного, екологічно безпечного стану земель.
18. Класифікація юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону якісного стану земель обумовлюється ступенем тяжкості правопорушення, галузевою належністю, колом осіб, яким надано право застосовувати відповідальність. Види відповідальності за порушення законодавства щодо охорони земель від забруднення та псування пропонуємо класифікувати на: дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, господарсько-правову, адміністративну, кримінальну; та спеціальну - земельно-правову.
19. Виокремлюємо особливості дисциплінарної відповідальності у сфері охорони земель в Україні від забруднення та псування, зокрема: 1) застосовується у випадках, передбачених трудовим законодавством; 2) підставою є неналежне виконання або невиконання трудових обов’язків, які торкаються землеохоронних інтересів; 3) трудова правосуб’єктність правопорушника у сфері охорони якісного стану земель; 4) невиконання або неналежне виконання вимог у сфері охорони земель повинно становити коло службових або професійних обов’язків правопорушника.
20. Аналізуючи теоретичні та законодавчі положення щодо матеріальної відповідальності у сфері охорони земель в Україні від забруднення та псування, виокремлено наступні її особливості: 1) підставою виникнення є заподіяна шкода якісному стану земельних ресурсів, що сталися внаслідок протиправної дії або бездіяльності працівника; 2) суб’єктами відповідальності є особи, що перебувають в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою-роботодавцем і трудові функції яких пов’язані з використанням земельних ресурсів, тобто йдеться про трудову правосуб’єктність правопорушника; 3) порядок застосування матеріальної відповідальності регулюється нормами трудового законодавства; 4) неодержані доходи за час тимчасового невикористання земельної ділянки внаслідок її забруднення чи псування працівником, до розміру збитків, заподіяних якісному стану земель, не враховуються.
21. Особливості цивільно-правової відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування в Україні: 1) необхідність застосування спеціальних методів обчислення розміру збитків, завданих земельним ресурсам, що передбачені спеціальними нормативними актами; 2) обов’язок відшкодувати заподіяну шкоду якісному стану земельним ресурсам у повному обсязі настає для винної особи незалежно від притягнення її до інших видів відповідальності; 3) юридичною основою цивільно-правової відповідальності, в першу чергу, є положення Земельного кодексу України та інших землеохоронних актів, тому що підставою відповідальності є порушення вимог законодавства щодо охорони земель від забруднення та псування; 4) при відшкодуванні земельно-правової шкоди слід керуватися цивільним законодавством в тих випадках, коли ці питання не врегульовані землеохоронним або екологічним законодавством; 5) можливість застосування відповідальності без встановлення вини особи, що заподіяла шкоду якісному стану земель.
22. Особливості адміністративної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування в Україні виокремленні на основі аналізу теоретичних та законодавчих положень щодо адміністративної відповідальності та зводяться до наступних: 1) підставою відповідальності є земельне адміністративне правопорушення; 2) наявність особливих засобів впливу, тобто адміністративних стягнень, найпоширенішим видом серед яких у сфері охорони якісного стану земель є штраф; 3) застосовується уповноваженими органами та посадовими особами; 4) виявляється у формі більш оперативного реагування на вчинене земельне правопорушення; 5) наявність особливого процесуального порядку її застосування; 6) може застосовуватися в сукупності із цивільно-правовою відповідальністю.
23. Виокремлено особливості кримінальної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування в Україні: 1) є різновидом ретроспективної юридичної відповідальності; 2) підставою є суспільно небезпечне злочинне діяння, яке завдає шкоди навколишньому природному середовищу взагалі та земельним ресурсам зокрема, а також може негативно вплинути на життя та здоров’я людей; 3) застосовується лише за ті суспільно небезпечні діяння щодо якісного стану земель, склади яких передбачені Кримінальним кодексом України, та тільки за вироком суду; 4) оскільки статті, що передбачають відповідальність за злочини у зазначеній сфері є бланкетними, для встановлення конкретного складу злочину слід звертатися до законодавства про охорону земель; 5) притягнення винних до кримінальної відповідальності не звільняє від відшкодування заподіяних збитків земельним ресурсам.
24. Обґрунтована можливість застосування господарсько-правової відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування та виокремлено її особливості: 1) існує у сфері господарсько-підприємницької діяльності, яка пов’язана з використанням земель або певним чином може вплинути чи впливає на якісний стан земель; 2) суб’єкт відповідальності має статус суб’єкта господарювання; 3) підставою є невиконання обов’язку щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню та виснаженню земельних ресурсів (ст. 153 ГК України); 4) реалізується у вигляді адміністративно-господарського штрафу, обмеження або зупинення діяльності, скасування державної реєстрації та ліквідації суб’єкта господарювання.
25. Аналіз науково-теоретичних підходів до земельно-правової відповідальності дозволяє розглядати її як один із різновидів юридичної відповідальності у сфері правової охорони земель в Україні від забруднення та псування, яка: 1) спрямовує свою дію, в першу чергу, не на настання негативно-правових наслідків для правопорушника, а на відновлення якості землі як природного об’єкта; 2) засоби впливу на порушників земельного правопорядку передбачені нормами Земельного кодексу України та іншими землеохоронними нормативно-правовими актами; 3) земельно-правовій відповідальності властиві ознаки, що характерні взагалі для інституту відповідальності, так і ті, що обумовлюються специфікою земельно-правових відносин.
26. Пропонуємо: ст. 211 Земельного кодексу України доповнити наступними видами відповідальності у сфері охорони земель: дисциплінарна, матеріальна, господарсько-правова та земельно-правова; ст. 134 КЗпП України доповнити п. 10, встановивши, що «працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини земельній ділянці, наданої підприємству, установі, організації, фізичній особі-роботодавцю для здійснення господарської діяльності, внаслідок її забруднення, псування, а також погіршення інших корисних властивостей землі»; ч. 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» доповнити словами: «а у випадках передбачених законодавством України – незалежно від встановлення вини заподіювача шкоди».























СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативні акти
1. Конституція (Основний Закон) України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. – (Бібліотека офіційних видань).
2. Водний кодекс України : Закон України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. – Ст. 189. – (Бібліотека офіційних видань).
3. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV / Верховна Рада України // Голос України. – 2003. – 14 березня. – (Бібліотека офіційних видань).
4. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27. – (Бібліотека офіційних видань).
5. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від 6 липня 2005 р. № 2747-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 35-36, № 37. – Ст. 446. - (Бібліотека офіційних видань).
6. Кодекс законів про працю України : Закон України від 10 грудня 1971 р. № 322-VІІ (322а-08) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1971. - № 50. – Ст. 375. – (Бібліотека офіційних видань).
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 164 с. – (Бібліотека офіційних видань).
8. Кодекс України про надра : Закон України від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 36. – Ст. 341. – (Бібліотека офіційних видань).
9. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341- ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131. – (Бібліотека офіційних видань).
10. Лісовий кодекс України : Закон України від 8 лютого 2006 р. № 3404-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 21. – Ст. 170. – (Бібліотека офіційних видань).
11. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356. - (Бібліотека офіційних видань).
12. Про благоустрій населених пунктів : Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2807-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 49. – Ст. 517. - (Бібліотека офіційних видань).
13. Про виключну (морську) економічну зону України : Закон України від 16 травня 1995 р. № 162/95-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 21. – Ст. 152. - (Бібліотека офіційних видань).
14. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 12. – Ст. 81. - (Бібліотека офіційних видань).
15. Про відходи : Закон України від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 36-37. – Ст. 242. – (Бібліотека офіційних видань).
16. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 963-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 350. - (Бібліотека офіційних видань).
17. Про екологічну мережу України : Закон України від 24 червня 2004 р. № 1864-ІV / Верховна Рада України // Юридичний вісник України. – 2004. – 31 липня-6 серпня.
18. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 27. – Ст. 218. - (Бібліотека офіційних видань).
19. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру : Закон України від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 40. – Ст. 337. - (Бібліотека офіційних видань).
20. Про захист рослин : Закон України від 14 жовтня 1998 р. № 180-ХІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 50-51. – Ст. 310. – (Бібліотека офіційних видань).
21. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1629- ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 29. – Ст. 367. - (Бібліотека офіційних видань).
22. Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки : Закон України від 21 вересня 2000 р. № 1989-ІІІ / Верховна Рада України // Офіційний вісник України. – 2000. - № 48. – Ст. 1817. – (Бібліотека офіційних видань).
23. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : Закон України від 13 липня 2000 р. № 1908-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 42. – Ст. 348. - (Бібліотека офіційних видань).
24. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650. – (Бібліотека офіційних видань).
25. Про карантин рослин : Закон України від 30 червня 1993 р. (в редакції від 19 січня 2006 р.) № 3348-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 19-20. – Ст. 167. – (Бібліотека офіційних видань).
26. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21 листопада 2002 р. № 228-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 3. – Ст. 12. – (Бібліотека офіційних видань).
27. Про курорти : Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2026-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 50. – Ст. 435. - (Бібліотека офіційних видань).
28. Про меліорацію земель : Закон України від 14 січня 2000 р. № 1389-ХІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 11. – Ст. 90. – (Бібліотека офіційних видань).
29. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170. - (Бібліотека офіційних видань).
30. Про об’єкти підвищеної небезпеки : Закон України від 18 січня 2001 р. № 2245-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 15. – Ст. 73. - (Бібліотека офіційних видань).
31. Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. № 1211-ІV / Верховна Рада України // Землевпорядний вісник. – 2003. - № 4. – С. 36-43.
32. Про охорону земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 962-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 349. - (Бібліотека офіційних видань).
33. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст. 546. - (Бібліотека офіційних видань).
34. Про пестициди та агрохімікати : Закон України від 2 березня 1995 р. № 86/95-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 14. – Ст. 91. - (Бібліотека офіційних видань).
35. Про плату за землю : Закон України від 19 вересня 1996 р. № 2535-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 45. – Ст. 238. - (Бібліотека офіційних видань).
36. Про поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 30 червня 1995 р. № 255/95-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 27. – Ст. 198. - (Бібліотека офіційних видань).
37. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від 27 лютого 1991 р. № 791а-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 16. – Ст. 198. - (Бібліотека офіційних видань).
38. Про природно-заповідний фонд України : Закон України від 16 червня 1992 р. № 2456-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст. 502. - (Бібліотека офіційних видань).
39. Про стандартизацію : Закон України від 17 травня 2001 р. № 2408-ІІІ / Верховна Рада України // Офіційний вісник України. – 2001. - № 24. – Ст. 1057. - (Бібліотека офіційних видань).
40. Про фермерське господарство : Закон України від 19 червня 2003 р. № 973-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 45. – Ст. 363. - (Бібліотека офіційних видань).
41. Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення : Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2893-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 14. – Ст. 96. - (Бібліотека офіційних видань).
42. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини : Закон України від 23 грудня 1997 р. (в редакції від 31 травня 2007) № 1104-V / Верховна Рада України // Офіційний вісник України. – 2007. - № 44. – Ст. 1780. - (Бібліотека офіційних видань).
43. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища : постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. № 2751 / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 46. – Ст. 637. - (Бібліотека офіційних видань).
44. Про земельну реформу : постанова Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 р. № 563-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 10. – Ст. 100. - (Бібліотека офіційних видань).
45. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР : постанова Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. № 1545-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 46. – Ст. 621. - (Бібліотека офіційних видань).
46. Про посилення боротьби з бур’янами : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 26 квітня 1962 р. / Президія Верховної Ради УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1962. - № 18. – Ст. 204. - (Бібліотека офіційних видань).
47. Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища, затверджене Указом Президента України від 27 грудня 2005 р. № 1842/2005 / Президент України // Офіційний вісник України. – 2005. - № 52. – Ст. 279. - (Бібліотека офіційних видань).
48. Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною : Указ Президента України від 19 серпня 2002 р. № 720/2002 / Президент України // Офіційний вісник України. – 2002.- № 34. – Ст. 1560. - (Бібліотека офіційних видань).
49. Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів : Указ Президента України від 15 вересня 2003 р. № 1039/2003 / Президент України // Урядовий кур’єр. – 2003. – 24 вересня. - (Бібліотека офіційних видань).
50. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру : Указ Президента України від 17 лютого 2003 р. № 134/2003 / Президент України // Офіційний вісник України. – 2003. - № 1. – Ст. 301. - (Бібліотека офіційних видань).
51. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2008 р. «Про стан виконання Указу Президента України від 21 листопада 2005 р. № 1643 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 р. «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» : Указ Президента України від 14 лютого 2008 р. № 171/2008 / Президент України // Урядовий кур’єр. – 2008. – 28 лютого. - № 33. - (Бібліотека офіційних видань).
52. Державна програма запобігання і боротьби з підтопленням земель, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 545 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2004. - № 17. – Ст. 1179. - (Бібліотека офіційних видань).
53. Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 р., схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2007. - № 79. – Ст. 2962. - (Бібліотека офіційних видань).
54. Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 / Кабінет Міністрів України // Землеустрій і кадастр. – 2007. - № 4. – С. 84-86.
55. Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147 / Кабінет Міністрів України // ЗП України. – 1996. - № 48. – Ст. 505. - (Бібліотека офіційних видань).
56. Положення про Державну екологічну інспекцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1520 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2001. - № 47. – Ст. 2084. - (Бібліотека офіційних видань).
57. Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 1958 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2002. - № 52. – Ст. 2378. - (Бібліотека офіційних видань).
58. Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 224 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2008. - № 23. – Ст. 698. - (Бібліотека офіційних видань).
59. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1109 (в редакції постанови від 19 серпня 2002 р. № 1217) / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2002. - № 34. – Ст. 207. - (Бібліотека офіційних видань).
60. Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 661 від 20 серпня 1993 р. Кабінет Міністрів України // ЗП України. – 1994. - № 1. – Ст. 5. - (Бібліотека офіційних видань).
61. Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. / Кабінет Міністрів України // ЗП України. – 1993. - № 3. – Ст. 55. - (Бібліотека офіційних видань).
62. Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 р. № 295 з подальшими змінами / Кабінет Міністрів України // Пропозиція. – 2007. - № 12. – С.19.
63. Правила боротьби з бур’янами, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 11 травня 1962 р. № 531 / Рада Міністрів УРСР // ЗП УРСР. – 1962. - № 5. – Ст. 73. - (Бібліотека офіційних видань).
64. Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. № 1355 / Кабінет Міністрів України // Бюл. законодавства та юридичної практики України. – 2001. - № 12. – С. 248-251. – (Серія: Законодавство України про землю).
65. Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку : постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554 / Кабінет Міністрів України // ЗП України. – 1995. - № 10. – Ст. 252. - (Бібліотека офіційних видань).
66. Про реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України : постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 48 / Кабінет Міністрів України // Урядовий кур’єр. – 2008. – 20 лютого. - № 33. - (Бібліотека офіційних видань).
67. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 171 від 27 жовтня 1997 р. (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149) / Мінприроди України // Офіційний вісник України. – 2007. - № 31. – Ст. 1265. – (Нормативний документ Мінприроди України. Методика).
68. Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 88 від 27 лютого 2002 р. / Мін природи України // Офіційний вісник України. – 2002. - № 12. – Ст. 631. – (Нормативний документ Мінприроди України. Положення).
69. Порядок використання коштів державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України від 27 лютого 2002 р. № 58/136 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 19. – 24 травня. – (Нормативний документ Мінагрополітики України та Мінфінансів України. Порядок).
70. Про вдосконалення ведення Державного земельного кадастру в зв’язку з його автоматизацією : Наказ Держкомзему України № 83 від 3 вересня 1999 р. / Держкомзем України // Землевпорядний вісник. – 1999. - № 3. – С. 51-52. – (Нормативний документ Держкомзема України. Інструкція).
71. Порядок консервації земель, затверджений наказом Держкомзему України № 175 від 17 жовтня 2002 р. / Держкомзем України // Офіційний вісник України. – 2003. - № 8. – Ст. 323. – (Нормативний документ Держкомзема України. Порядок).
72. Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затверджений Наказом Держкомзема України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України, УААН 27 січня 2006 р. № 19/16/22/11/17/12 // Землеустрій і кадастр. – 2006. - № 2. – С.88-96. – (Нормативний документ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України, УААН. Порядок).
73. Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений Наказом Держкомзема України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, УААН 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11 // Землеустрій і кадастр. – 2006. - № 3. – С. 107-114. – (Нормативний документ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, УААН. Порядок).
74. Тимчасові методичні вказівки по складанню кадастрових планів обмежень і обтяжень щодо використання земель, затверджені Держкомземом України від 4 серпня 1999 р. / Держкомзем України // Землевпорядний вісник. – 1999. - № 3. – С. 47-51. – (Нормативний документ Держкомзему України. Методичні вказівки).
75. Про порядок дії на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення : постанова Головного державного санітарного лікаря України від 9 березня 1995 р. № 01/035 / Головний державний санітарний лікар України // Санітарний лікар України. – 2005. - № 1-4. – (Нормативний документ Головного державного санітарного лікаря України. Порядок).
76. Техніка сільськогосподарська мобільна. Норми дії ходових систем на ґрунти : ДСТУ 4521:2006. – [Чинний від 2007-07-01] // http: //www.leonorm.com.ua. – (Національний стандарт України).
77. Якість ґрунту. Настанови щодо складання та виконання моніторингових програм (ISO 16133:2004) : ДСТУ ISO 16133:2005. – [Чинний від 2006-10-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 28 с. – (Національний стандарт України).
78. Концепція сталого розвитку Вінницької області на 2001-2010 роки, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 11 червня 2001 р. № 248 / Вінницька обласна державна адміністрація // Поточний архів Вінницької обласної державної адміністрації за 2001 р. – (Нормативні директивні правові документи).
79. Комплексна програма охорони довкілля Вінницької області, затверджена рішенням Вінницької обласної ради 30 січня 1998 р. / Вінницька обласна рада // Поточний архів Вінницької обласної ради за 1998 р. - (Нормативні директивні правові документи).
80. Програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Вінницької області на період до 2010 року, розроблена Вінницькою філією інституту землеустрою Української Академії аграрних наук згідно договору № 362 від 18 листопада 1994 р. // Поточний архів Вінницького обласного головного управління земельних ресурсів за 1994 р. – (Нормативні директивні правові документи).
Література
81. Аграрне право України : підручник / [В.З. Янчук, В.І. Андрейцев, С.Ф. Василюк та ін.] ; за ред. В.З. Янчука. – [2-е вид., перероб. та доповн.]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 720 с.
82. Адыханов Ф.Х. Теоретические проблемы правовой охраны земель сельскохозяйственного назначения / Адыханов Ф.Х. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1989. – 272 с.
83. Аксененок Г.А. Земельные правоотношения в СССР / Аксененок Г.А. – М. : Госюриздат, 1958. – 424 с.
84. Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / [А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик, М.Ю. Гарбуз та ін.] ; за ред. Ю.Д. Білика. – К. : Урожай, 2004. – 94 с.
85. Алексеев С.С. Теория права / Алексеев С.С. – М. : Изд-во БЕК, 1995. – 320 с.
86. Андрейцев В.І. Екологія і закон : еколого-правова відповідальність / Андрейцев В.І. – К. : Знання, 1991. – 48 с.
87. Андрейцев В.І. Екологічне право : курс лекцій : [навч. посіб.] / Андрейцев В.І. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
88. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України : Актуальні проблеми практичної теорії / Андрейцев В.І. – К. : Знання, 2005. – 445 с.
89. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні : [навч.-практ. посіб.] / Андрейцев В.І. – К. : Істина, 1999. – 320 с.
90. Аніщенко В.О. Моніторинг і охорона земель : [навч. посіб.] / В.О. Аніщенко, В.О. Боровий. – К. : КНУБА, 2003. – 176 с.
91. Баб’як О.С. Екологічне право України : навч. посіб. [для вищ. навч. закл.] / О.С. Баб’як, П.Д. Біленчук, Ю.О. Чирва. – К. : Атіка, 2000. – 216 с.
92. Бакка М.Т. Основи ведення сільського господарства та охорона земель / М.Т. Бакка, В.П. Стрельченко, П.Т. Божок. – Житомир : ЖТТУ, 2000. – 366 с.
93. Балюк Г.І. Екологічне право України : Конспект лекцій у схемах : [навч. посіб.] / Балюк Г.І. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 192 с.
94. Балюк Г.І. Коментар до ст. 169 Земельного кодексу України / Г.І. Балюк // Земельний кодекс України : Науково-практичний коментар / за ред. В.І. Семчика. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 676 с.
95. Балюк Г.І. Стан законодавства України про відходи та проблеми його вдосконалення / Г.І. Балюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2001. – Вип. 4. – С. 28-31. – (Серія: Юридичні науки).
96. Бенцаровський Д. Земля – мати, будьмо її гідними синами / Д. Бенцаровський // Урядовий кур’єр. - 2005. – 6 січня. – С. 8.
97. Берлач А. Проблеми юридичної відповідальності за нераціональне використання землі в сільському господарстві України / А. Берлач // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. - № 8. – С. 20-23.
98. Бычкова Ц.В. Правовая охрана земель / Ц.В. Бычкова, П.Ф. Кулинич. – К. : Знання, 1984. – 16 с.
99. Боголюбов С.А. Земельное право / Боголюбов С.А. – М. : Норма-Инфо, 2002.- 465 с.
100. Большая Советская энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. Прохоров А.М.]. – М. : Изд-во «Советская энциклопедия», 1970.
Т. 22. - 1975 – 628 с.
101. Бойко О.Д. Історія України : [посіб.] / Бойко О.Д. – К. : «Академвидав», 2004. – 656 с.
102. Боротьба з екологічним злочинами : Кримінально-правове і кримінологічне дослідження / [Ф.А. Лопушанський, О.Я. Свєтлов, І.П. Лановенко та ін.]. – К. : Наукова думка, 1994. – 148 с.
103. Бринчук М.М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами / Бринчук М.М. – М. : Наука, 1990. – 214 с.
104. Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды) / Бринчук М.М. – М. : Юристъ, 1998. – 688 с.
105. Будзилович І. Перший Земельний кодекс України та проблеми сучасного земельного законодавства / І. Будзилович, А. Юрченко // Право України. – 1998. - № 2. – С. 93-98.
106. Важнейшие решения по сельскому хозяйству за 1938-1946 г.г. – М. : Сельхозиздат, 1948. – 640 с. – (Нормативні директивні правові документи).
107. Веденин Н.П. Земельное право : вопросы и ответы / Веденин Н.П. – М. : Юриспруденция, 2001. – 128 с.
108. Венгеров А.Б. Теория государства и права : учеб. [для юрид. вузов] / Венгеров А.Б. – М. : ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
109. Вишневський В. Гармонія чи протистояння? / В. Вишневський // Урядовий кур’єр. – 2005. – 16 квітня. – С. 12.
110. Вінник О.М. Господарське право : Курс лекцій / Вінник О.М. – К. : Атіка, 2004. – 624 с.
111. Віцінська Я. Східний масив Луки-Мелешківської – продустований і обезвожений / Я. Віцінська // RIA. – 2005. – 25 травня. – С.10.
112. Вовк Ю.А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды / Вовк Ю.А. – Х. : Вища школа, 1986. – 159 с.
113. Волкова Г.І. Раціональне використання й охорона земель – головні чинники продовольчої безпеки / Г.І. Волкова // матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні»] / за ред. проф. Ю.П. Битяка. – Х. : Ун-т держ. будів. та місцев. самовряд. АПрН України, 2004. – С. 362-365.
114. Гавриш Н.С. Відповідальність за забруднення та засмічення ґрунтів в Україні: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.06 / Гавриш Наталія Степанівна. – О., 2001. – 168 с.
115. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины : Проблемы теории и развития законодательства / Гавриш С.Б. – Х. : Основа, 1994. – 640 с.
116. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні : Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С.Б. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 636 с.
117. Голиченков А.К. Очерки истории экологического права: развитие правовых идей охраны природы / А.К.Голиченков, Т.Е. Новицкая, С.В. Чиркман // Вестник Московского государственного университета. – 1991. - № 1. – С. 50-57. – (Серия 11. Право)
118. Государственный стандарт Союза ССР. Охрана природы. Рекультивация земель. Термины и определения. – М. : Издательство стандартов, 1984. – 9 с. – (Государственный стандарт Союза ССР).
119. Государственные стандарты Союза ССР. Охрана природы. Земли. – М. : Издательство стандартов, 1993. – С. 59-68. – (Государственный стандарт Союза ССР).
120. Горшенев В.М. Контроль как правовая форма деятельности / В.М. Горшенев, И.Б. Шахов. – М. : Юрид. лит., 1978. – 175 с.
121. Гусев Р.К. Земельное право / Гусев Р.К. – М. : Юрид. ф-ма «Контракт»: Инфра-М, 2005. – 206 с.
122. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища : [навчальний посіб.] / Джигирей В.С. – К.: Знання, 2000. – 203 с.
123. Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/42/ЄС від 27 червня 2001 р. про оцінку впливу деяких планів та програм на навколишнє середовище // OJL 73, 14.03.1997. – (Нормативний документ ЄС. Директива).
124. Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2003/4/ЄС від 28 січня 2003 р. про доступ громадськості до інформації про навколишнє середовище та про скасування Директиви Ради 90/313/ЄЕС // http: // euroha.eu.int/ - (Нормативний документ ЄС. Директива).
125. Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2004/35/ЄС від 21 квітня 2004 р. про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди // Official journal of the European Union. 30.04.04. L 143/56-143/744. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
126. Директива Ради ЄС 67/548/ЄС щодо класифікації, пакування й маркування небезпечних речовин // OJL 196, 16.08. 1967. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
127. Директива Ради ЄС 75/442/ЄС щодо відходів // OJ 1975 L 194. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
128. Директива Ради ЄС 76/769/ЄС про торгівлю та використання деяких небезпечних хімічних речовин // OJ 1976 L 262. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
129. Директива Ради ЄС 85/337/ЄС від 27 червня 1985 р. щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище // OJL 175, 05. 07.1985. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
130. Директива Ради ЄС 86/278/ЄЕС від 12 червня 1986 р. про охорону навколишнього середовища і, зокрема, ґрунтів при використанні осаду стічних вод у сільському господарстві // http: // euroha.eu.int/ - (Нормативний документ ЄС. Директива).
131. Директива Ради 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 р. стосовно охорони вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел // OJL 375, 31.12.1991. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
132. Директива Ради ЄС 91/689/ЄЕС щодо небезпечних відходів // OJ 1991 L 377. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
133. Директива Ради ЄС 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 р. про комплексне запобігання та контроль над забрудненням // OJL 257, 10.10.1996. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
134. Директива Ради ЄС 96/82/ЄС від 9 грудня 1996 р. про попередження великих промислових аварій, пов’язаних із небезпечними речовинами // OJL 10, 14.01.1997. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
135. Директива Ради ЄС 97/11/ЄEС від 3 березня 1997 р. про зміни до Директиви Ради ЄС 85/337/ЄС від 27 червня 1985 р. щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище // OJL 73, 14.03.1997. - (Нормативний документ ЄС. Директива).
136. Європейський Союз. Консолідовані договори / [наук. ред. В. Муравйов]. – К. : Вид-во «Пор-Рояль», 1999. – 206 с.
137. Екологічне право України / [за ред. А.П. Гетьмана і М.В. Шульги]. – Х. : Право, 2005. – 384 с.
138. Екологічне право : Особлива частина : підруч. [для студ. юрид. вузів і фак.] : Повний акад. курс / [за ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева]. – К. : Істина, 2001. – 544 с.
139. Екологічне право України : [академічний курс / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848 с.
140. Ерофеев Б.В. Земельное право / Ерофеев Б.В. – М. : Новый юрист, 1998. – С. 80-81, цитується за: Земельне право : підруч. [для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів] / [за ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинина]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – С. 50-51.
141. Ерофеев Б.В. Земельное право : учеб. [для вузов] / Ерофеев Б.В. – М. : ООО Профтехобразование, 2001. – 656 с.
142. Ерофеев Б.В. Экологическое право России : учеб. [для вузов] / Ерофеев Б.В. – М. : Юриспруденция, 2000. – 448 с.
143. Жариков Ю.Г. Охрана права землепользования / Жариков Ю.Г. – М. : Юрид. лит., 1974. – 136 с.
144. Жевлаков Э.Н. Экологические правонарушения и ответственность / Жевлаков Э.Н. – М. : ЗАО Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. – 204 с.
145. Забелышенский А.А. Некоторые вопросы современной концепции земельного права / А.А. Забелышенский // Вестник Московского государственного университета. – 1995. - № 6. – С. 27-28. – (Серия 11. Право).
146. Забелышенский А.А. Ответственность за порчу, загрязнение, бесхозяйственное использование земли / А.А. Забелышенский // Природно-ресурсовое право и правовая охрана окружающей среды / А.А. Забелышенский. – М. : Юрид. лит., 1988. – 214 с.
147. Забелышенский А.А. Правовая охрана земли как составной части природного комплекса : [учеб. пособ.] / Забелышенский А.А. – Свердловск : УрГУ, 1979. – 81 с.
148. Заєць О.І. Правові аспекти земельної реформи в Україні : [монографія] / Заєць О.І. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 185 с.
149. Закони про міську, району в місті та району Раду депутатів трудящих Української РСР / Верховна Рада УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. - № 29. – Ст. 242-243. – (Бібліотека офіційних видань).
150. Захарченко П. Земельні відносини напередодні та у ході аграрної реформи П. Столипіна: правове забезпечення / Петро Захарченко // Юридична Україна. – 2008. - № 2. – С. 4-7.
151. Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань : У 6 т. / Міністерство охорони здоров’я України. Головне санітарно-епідемічне управління / [під заг. ред. В.Ф. Марієвського]. – К., 1995.
Т. 1. Ч. 1. – 1995. - С. 37-138. – (Нормативні директивні правові документи).
152. Земельний кодекс України з постатейним матеріалом : збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики. За станом нормативно-правових актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 р. / [упорядкув. А.М. Мірошниченко. Науковий редактор В.В. Носік]. – К. : Романчук Р.С., 2006. – 720 с. - (Нормативні директивні правові документи).
153. Земельний кодекс України : [наук.-практ. коментар / за ред. В.І. Семчика]. – К. : Видавничий Дім «Ін юре», 2003. – 676 с.
154. Земельне право України : [підруч. / за ред. О.О. Погрібного, І.І. Каракаша]. – К. : Істина, 2003. – 448 с.
155. Земельне право : [підруч. для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів / за ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинина]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 424 с.
156. Земельне право України : підруч. / [Анісімова Г.В., Багай Н.О., Гетьман А.П. та ін.] ; за ред. М.В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
157. Землі сільськогосподарського призначення : права громадян України : [наук.-навч. посіб. / за ред. Н.І. Титової]. – Львів : ПАІС, 2005. – 368с.
158. Земельний кодекс УРСР від 16 жовтня 1922 р. – Х. : Изд-е народного комиссариата юстиции, 1922. – 31с.
159. Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 р. / Верховна Рада УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1970. - № 29. – Ст. 205.- (Бібліотека офіційних видань).
160. Земельний кодекс УРСР від 18 грудня 1990 р. / Верховна Рада УРСР // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 10. – Ст. 98. - (Бібліотека офіційних видань).
161. Земельний кодекс України від 13 березня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 25. – Ст. 354.- (Бібліотека офіційних видань).
162. Земельное право : [учеб. / под ред. Н.Д. Казанцева и И.В. Павлова]. – М. : Юрид. лит., 1971. – 464 с.
163. Земельное право : [учеб. для вузов / под ред. С.А. Боголюбова]. – М. : Изд. Группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 340 с.
164. Земельный кодекс Российской Федерации от 25 октября 2001 г. № 136-ФЗ // СЗ РФ. – 2001. - № 44. – Ст. 4147. – (Нормативний документ РФ).
165. Зонова І. Що може вибухнути, забруднити повітря і воду / І. Зонова // 33 канал. - 2006. – 11 січня. – С. 8.
166. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права : [підруч.] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – Львів : «Новий Світ-2000», 2003. – 584 с.
167. Кириленко К. Бомба під Вінницею / К. Кириленко // Курьер. – 2005. – 4 мая. – С. 18.
168. Клунний Г. В боротьбі за селянство : Земельне законодавство контр-революційних урядів за час революції на Україні / Клунний Г. – Харків : Вид-во «Радянський селянин», 1926. – 176 с.
169. Кобилецький М. Магдебурзьке право у селах Галичини / М. Кобилецький // Право України. – 2003. - № 8. – С. 120-124.
170. Ковальчук Т.Г. Правові аспекти ґрунтозахисних гарантій охорони земель / Т.Г. Ковальчук // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – Вип. 56-59. С. 112-116. – (Серія: Юридичні науки).
171. Колбасов О.С. Возмещение вреда, причиненного порчей земли / О.С. Колбасов // Советская юстиция. – 1969. - № 14. – С. 12.
172. Конишева О.В. Правове забезпечення запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 «Земельне право ; агарне право ; екологічне право ; природоресурсне право» / О.В. Конишева. – Харків, 2002. – 20, [1] с.
173. Конишева О.В. Правове забезпечення запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.06 / Конишева Олена Василівна. – Х., 2002. – 174 с.
174. Конституція СРСР 1936 р. // Конституція (Основний Закон) СРСР. – К.: Держлітвидав України, 1938. – 15с. – [Бібліотека офіційних видань].
175. Корсак К.В. Основи екології : [навч. посіб.] / К.В. Корсак, О.В. Плахотнюк. – К. : МАУП, 2000. – 240 с.
176. Костицький В.В. Охорона довкілля: економіко-правове забезпечення / Костицький В.В. – К. : Вид-во Ін-та законод. передбачень і правової експертизи, 2002. – 50 с.
177. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіок-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища) / Костицький В.В. – К. : Укр. інформаційно-правовий центр, 2001. – 390 с.
178. Котюк В.О. Теорія права : Курс лекцій : навч. посіб. [для юрид. факультетів, вузів] / Котюк В.О. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
179. Красавчиков О.А. Гражданское правоотношение – юридическая форма общественных отношений / О.А. Красавчиков // Гражданские правоотношения и их структурные особенности / О.А. Красавчиков. – Свердловск, 1975. – Вып. 29. – С. 5-22.
180. Краснов Н.И. Охрана права землепользования в СССР / Н.И. Краснов // Право землепользования в СССР и его виды / Н.И. Краснов. – М. : Юрид. лит., 1964. – С. 548.
181. Краснова М.В. До питання компенсації шкоди за екологічним законодавством України / М.В. Краснова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – Вип. 52-55. – С. 88-90. – (Серія: Юридичні науки).
182. Крассов О.И. Земельное право / Крассов О.И. – М. : Юристъ, 2000. – С. 255, цитується за : Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / [Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.] ; под ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 656 с.
183. Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / [В.Т. Маляренко, В.В. Сташис, В.Я. Тацій та ін.]. – Х. : ТОВ Одіссей, 2004. – 1152 с.
184. Кузьмичев В.П. Освоение и использование черноземов и динамика их производительности / В.П. Кузьмичев // Русский чернозем. 100 лет после Докучаєва / В.П. Кузьмичев. – М. : Наука, 1983. – 285 с.
185. Куян І.А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Куян Ірина Анатоліївна. – К., 2001. – 208 с.
186. Лопашенко Н.А. Экологические преступления : социальная опасность и уголовно-правовой анализ / Н.А. Лопашенко // Право и политика. – 2001. - № 9. – С. 23-31.
187. Малишко М.І. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення / Малишко М.І. – К. : Укр. наукова асоціація, 2001. – 32 с.
188. Марченко М.П. Теория государства и права : [учеб.] / Марченко М.П. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 640 с.
189. Мельник А. За рік ґрунти Чернігівщини збідніли на 276 мільйонів гривень / А. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2005. – 18 червня. – С. 6.
190. Мірошниченко А.М. Земельне право України : [навч. посіб.] / Мірошниченко А.М. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.
191. Мірошниченко А.М. Розвиток нормування як засобу правового регулювання земельних правовідносин / А.М. Мірошниченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – Вип. 51. – С. 136-142. – (Серія: Юридичні науки).
192. Музиченко П.П. Історія держави і права України / Музиченко П.П. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 662 с.
193. Мунтян В.Л. Правова охорона природи УРСР / Мунтян В.Л. – К. : Вища школа, 1982. – 232 с.
194. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Ніколас Мусис ; [пер. з англ.]. – К. : «К.І.С.», 2005. – 466 с.
195. Нагребельный В.П. Организационно-правовые вопросы химизации сельского хозяйства и охрана окружающей среды / Нагребельный В.П. // Охрана окружающей среды : управление, право / Нагребельный В.П. – К. : Наукова думка, 1982. – С. 125-128.
196. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / [за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка]. – К. : Каннон А.С.К., 2003. – 1104 с.
197. Носік В.В. Земельно-кадастрова інформація: правові аспекти доступу / В.В. Носік // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – Вип. 50. – С. 87-90. – (Серія: Юридичні науки).
198. Обов’язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 12 вересня 1960 р. / Рада Міністрів УРСР // ЗП УРСР. – 1960. - № 9. – Ст. 152. – (Бібліотека офіційних видань).
199. Общая теория советского земельного права / [ред. Г.А. Аксененок, И.А. Иконицкая, Н.И. Краснов] ; Ин-т государства и права АН СССР. – М. : Наука, 1983. – 357 с.
200. Оверковська Т. Юридична природа понять «забруднення» та «псування» земель / Т. Оверковська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2006. – Вип. 70-71. – С. 105-109. – (Серія: Юридичні науки).
201. Оверковська Т. Історико-правові аспекти формування законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування / Т. Оверковська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2006. – Вип. 72. – С. 34-38. – (Серія: Юридичні науки).
202. Оверковська Т. Правова охорона земель в Україні: поняття та юридичні ознаки / Тетяна Оверковська // Юридична Україна. – 2006. - № 12. – С. 67-71.
203. Оверковська Т. Юридична відповідальність у сфері охорони земель України від забруднення та псування: поняття та особливості / Тетяна Оверковська // Юридична України. – 2008. – № 2. – С. 66-70.
204. Орлов М. Проблеми визначення і реалізації правових форм у сфері охорони навколишнього природного середовища / М. Орлов // Право України. – 2002. - № 6. – С. 74-77.
205. Основи земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 13 грудня 1968 р. / Верховна Рада СРСР // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1968. - № 51. – Ст. 485. - (Бібліотека офіційних видань).
206. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю від 28 лютого 1990 р. / Верховна Рада СРСР // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1990. - № 10. – Ст. 129. - (Бібліотека офіційних видань).
207. Основы государства и права : [учеб. пособ. / под ред. В.В. Комарова]. – Х. : Нац. юрид. акад. Украины, 1999. – 237 с.
208. Петров В.В. Правовая охрана природы в СССР / Петров В.В. – М. : Юрид. лит., 1984. – 384 с.
209. Петров В.В. Экология и право / Петров В.В. – М. : Юрид. лит., 1981. – 222с
210. Правовая охрана окружающей среды в странах Восточной Европы / [авт. кол. : Т. Лялев и др.]. – М. : Высшая школа, 1990. – 368 с.
211. Правові основи майнових і земельних відносин : [навч. посіб. / заг. ред. В.М. Єрмоленка]. – К. : Магістр- ХХІ сторіччя, 2006. – 384 с.
212. Примірний статут колгоспу, прийнятий Третім Всесоюзним з’їздом колгоспників у листопаді 1969 р. // СП СССР. – 1969. - № 26. – Ст. 150. – (Нормативні директивні правові документи).
213. Природа и закон / [Ю.С. Шемшученко и др.]. – К. : Политиздат Украины, 1991. – 191 с.
214. Про адміністративну відповідальність за порушення земельного законодавства : Указ Президії Верховної Ради СРСР від 14 травня 1970 р. / Президія Верховної Ради СРСР // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1970. - № 20. – Ст. 165. - (Бібліотека офіційних видань).
215. Про заходи подальшого поліпшення охорони природи та раціонального використання природних ресурсів : постанова Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1972 р. / Верховна Рада СРСР // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1972. - № 39. – Ст. 346. - (Бібліотека офіційних видань).
216. Про землю : Декрет // СУ РСФСР. – 1917. - № 1. – Ст. 3. – (Нормативні документи радянського уряду).
217. Про охорону природи Української РСР : Закон УРСР від 30 червня 1960 р. / Верховна Рада УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1960. - № 23. – Ст. 175. - (Бібліотека офіційних видань).
218. Про соціалізацію землі : Декрет від 19 лютого 1918 р. // Сборник декретов и постановлений по народному комиссариату земледелия 1917-1920. – М.: Гос. Изд-во, 1921. – 179 с. - (Нормативні документи радянського уряду).
219. Про невідкладні заходи по захисту ґрунтів від вітрової і водної ерозії в Українській РСР : постанова ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 16 травня 1967 р. // ЗП УРСР. – 1967. - № 5. – Ст. 47. - (Бібліотека офіційних видань).
220. Про рекультивацію земель, збереження і раціональне використання родючого шару ґрунту при розробці родовищ корисних копалин і торфу, проведені геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт : постанова Ради Міністрів УРСР від 14 липня 1976 р. / Рада Міністрів УРСР // ЗП УРСР. – 1976. - № 7. – Ст. 29. - (Бібліотека офіційних видань).
221. Про порядок ведення державного земельного кадастру : постанова Ради Міністрів УРСР від 29 липня 1977 р. / Рада Міністрів УРСР // ЗП УРСР. – 1977. - № 8. – Ст. 7. - (Бібліотека офіційних видань).
222. Положення про державний контроль за використанням земель, затверджене Радою Міністрів СРСР 14 травня 1970 р. / Рада Міністрів СРСР // СП СССР. – 1970. - № 9. – Ст. 71. - (Бібліотека офіційних видань).
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50
Скачать бесплатно 21835.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.