У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЮВЕНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ: ГЕНЕЗИС ТА СУЧАСНИЙ СТАН
Количество страниц 468
ВУЗ ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21737.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА
СУЧАСНИЙ СТАН НАУКИ ЮВЕНАЛЬНОГО ПРАВА . . . . . . . . . . . . . . 19
1.1. Генезис ювенальних досліджень і становлення ювенального
права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
1.2. Методологічні засади ювенально-правових досліджень . . . . . . . . . . . . 43
1.3. Ювенально-правова компаративістика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
1.4. Концептуальні ідеї та доктрини ювенального права . . . . . . . . . . . . . . . 59
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН МІЖ ПОКОЛІННЯМИ
В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
2.1. Дитина у правовому полі традиційного суспільства
(від найдавніших часів до середини ХІХ ст.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
2.1.1. Правовий статус дитини у давньоруському суспільстві . . . . . . . . . . . . . 79
2.1.2. Дитина у праві доби високого середньовіччя в Україні . . . . . . . . . . . . . . . 95
2.1.3. Правовий статус дитини в українському
постсередньовічному суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
2.2. Зародження «дитячого» права та ювенальної юстиції
(з другої половини ХІХ ст. до 1917 р.). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
2.3. Особливості становлення радянської системи ювенального
законодавства та ювенальної юстиції (із 1917 р. до 1990 р.). . . . . . . . . . . . .134
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
РОЗДІЛ 3. ЮВЕНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
ЯК СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
3.1. Ювенальне право як галузь українського права . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
3.1.1. Критерії розмежування ювенального права
з іншими галузями українського права. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..149
3.1.2. Поняття та ознаки ювенального права України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
3.1.3. Система ювенального права України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .164
3.1.4. Публічні та приватні засади ювенального права . . . . . . . . . . . . . . . . . . .171
3.1.5. Міжнародне, інтеграційне та національне ювенальне право. . . . . . . . . 178
3.2.6. Ціннісний вимір ювенального права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
3.2. Ювенальне право та інші соціорегулятивні системи. . . . . . . . . . . . . . .197
3.2.1. Моральні та релігійні основи ювенального права . . . . . . . . . . . . . . . . . . .197
3.2.3. Співвідношення ювенального права та ювенальної політики. . . . . . . . . 203
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
РОЗДІЛ 4. НОРМАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ЮВЕНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . 218
4.1. Принципи ювенального права України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .218
4.2. Джерела ювенального права України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231
4.3. Інтерпретаційні акти в ювенальному праві України. . . . . . . . . . . . . . . 248
4.4. Функції ювенального права України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .254
4.5. Ювенально-правові відносини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 270
РОЗДІЛ 5. ДИТИНА У ПРАВОВОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ. . . . . . . . . . . . . .273
5.1. Поняття та структура правового статусу дитини. . . . . . . . . . . . . . . . . . 273
5.2. Права та обов’язки дитини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .279
5.3. Ювенальний проступок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 303
5.4. Ювенальна відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316
5.5. Зміна ролі дитини у правовому житті громадянського
суспільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 331
Висновки до розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .340
РОЗДІЛ 6. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ
ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .343
6.1. Ювенальна юстиція в сучасній юридичній науці та практиці. . . . . . .343
6.2. Інститут омбудсмана для дітей як гаранта реалізації
ювенального права. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .358
6.3. Органи і служби у справах дітей в України та
перспективи їх удосконалення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .368
Висновки до розділу 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .384
ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .386
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .397


ВСТУП

Актуальність теми. У процесі поступального розвитку людства статус дитини зазнав вражаючих перетворень: від правового режиму речі – приналежності родини, точніше, її глави – батька – до статусу автономного суб’єкта права. Водночас дитина як член людської спільноти та дитинство як соціально-культурне явище еволюціонували від рівня суто домашніх до рівня глобальних, загальнопланетарних проблем. Забезпечення належних умов виживання, розвитку та соціалізації підростаючого покоління стало однією з пріоритетних задач світового співтовариства, що передбачене низкою загальнообов’язкових універсальних та регіональних гуманітарних стандартів.
Правовий статус уразливих груп населення є показником рівня цивілізованості суспільства, в якому право, що розпочинало свою історію як право сильного, стає силою слабких. У цьому сенсі можна констатувати, що тільки зі становленням третього покоління прав людини, тобто визнанням та захистом прав слабких за об’єктивними природними та соціальними показниками суспільних груп (біженців, жінок, дітей) людство сягнуло рівня цивілізованості. Одним із проявів гуманізації права, посилення його соціальної спрямованості та захисного потенціалу є становлення ювенального права, магістральною метою якого є захист та утвердження прав однієї з найуразливіших та найнезахищеніших груп населення – дітей.
Що ж до України, то охорона дитинства та захист прав дітей об’єктивно стають одним із пріоритетів юридичного забезпечення національної безпеки, оскільки наявна депопуляція та невтішні демографічні прогнози, рівень якості життя дітей та молоді, що не відповідає гуманітарним світовим стандартам, зниження освіченості, незадовільний стан загальної та правової культури, відсутність позитивної динаміки у протидії негативним явищам у дитячому та молодіжному середовищі (девіантна та делінквентна поведінка, підвищена віктимність) ставлять під загрозу майбутнє та саме існування українського суспільства. Невипадково Закон «Про основи національної безпеки України» серед політичних пріоритетів визначає подолання негативних тенденцій у розвитку демографічної ситуації, зокрема, подолання бродяжництва та дитячої безпритульності.
Світова практика свідчить, що найбільшого ефекту в економічному розвитку досягнуто у тих країнах, де, попри різний державно-політичний режим, ставка робиться на молоде покоління. Від «молодіжного» та «дитячого» чинників, яким від природи властивий великий інноваційний потенціал, значно залежать реформування українського суспільства, його подальший соціальний та економічний розвиток, просування до інформаційного суспільства та демократії.
Постановка питання про правовий вимір дитинства викликана не тільки загальносоціальним його значенням, але й чинниками самої правової системи України. Природа права як соціального явища обумовлює його підпорядкування закону, виведеному ще у XIX ст. Г. Спенсером, а саме: розвиток будь-якої органічної системи є процесом диференціації частин та спеціалізації їх функцій. Юридизація суспільних відносин та видів поведінки, які нещодавно перебували поза правовим впливом, якісні зміни у складі суспільних відносин приводять до виникнення нових та трансформації традиційних сфер правового регулювання, а це, у свою чергу, приводить до ускладнення системи права, виокремлення у ній нових інститутів та галузей. Однією з них є ювенальне право, що постає як відносно самостійна система ціннісно-нормативного регулювання, спрямованого на забезпечення виживання, розвитку та соціалізації молодого покоління, на захист прав та інтересів дітей і молоді.
Актуальність дослідження обумовлена і суто науковими чинниками. Формування в системі права України нової галузі ювенального права продукує появу науки, яка його вивчає, що, у свою чергу, зобов’язує окреслити місце нової юридичної дисципліни в системі наукового знання, її об’єкт та предмет, а також методологію дослідження.
Отже, актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю теоретичного осмислення: дитинства як правового феномена; ціннісно-нормативного регулювання ювенальної сфери життя громадянського суспільства; юридичного статусу дитини в Україні; участі дітей у правовому житті сучасного суспільства; удосконалення правового регулювання охорони дитинства та відносин за участю дітей; конституювання нової наукової дисципліни, пов’язаної з дослідженням норм, інститутів та дії ювенального права.
Формування теорії ювенального права знайшло висвітлення у працях російських вчених В.І. Абрамова, Н.Є. Борисової, О.В. Бутько, В.Ф. Воробйова, Л.Ю. Голишевої, О.В. Заряєва, В.В. Кулапова, О.А. Лактюнкіної, О.В. Марковічевої. Але всі вони за винятком Н.Є. Борисової та Л.Ю. Голишевої, не ставили своєю метою теоретичний аналіз ювенального права як галузі, зосередившись на таких окремих його інститутах, як правовий статус дитини та практичні аспекти захисту прав дитини.
Проблема охорони дитинства та захисту прав дітей в сучасній українській юриспруденції опрацьовується в основному представниками наук цивільно-правового (Л.М. Зілковська, О.І. Карпенко, Л.В. Кулачок, Л.П. Короткова, В.Ю. Москалюк, Л.А. Ольховик, Ж.Л. Чорна) та кримінально-правового (В.М. Бурдін, Є.М. Гідулянова, Т.О. Гончар, А.Є. Голубов, В.В. Вітвіцька, М.Г. Заславська, С.М. Зеленський, С.Г. Киренко, С.М. Корецький, О.О. Левендаренко, Л.В. Левицька, В.Ф. Мороз, Г.М. Омельяненко, С.Г. Поволоцька, А.Б. Романюк, І.О. Топольскова, Н.С. Юзікова, О.О. Ямкова, Н.В. Яницька, А.О. Яровий та ін.) циклів. Окремі праці присвячені особливостям адміністративної відповідальності неповнолітніх та їх батьків (О.В. Горбач, Я.М. Квітка, Ю.І. Ковальчук, С.Г. Романчук), трудовим правовідносинам за участю дітей (О.С. Реус, Ю.М. Щотова), імплементації міжнародного ювенального права (О.І. Вінгловська, Мохаммад Аль Нсур). Але за винятком кандидатської дисертації С.П. Коталейчука, присвяченої теоретичним аспектам правового статусу неповнолітніх, є відсутніми загальнотеоретичні дослідження ювенального права як нового напряму у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні.
Усе вищенаведене зумовило вибір теми і мети дослідження, його наукову новизну і практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з програмою Міністерства освіти та науки України «Актуальні проблеми побудови демократичної, соціальної, правової держави відповідно до положень Конституції України», планом наукових досліджень Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації в сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії, яка здійснює розроблення наукової теми «Традиції та новації у правовому житті України (теоретичний аспект)» на 2006–2010 рр. та науково-дослідної теми, що здійснюється за рахунок видатків загального фонду державного бюджету, «Проектно-законодавче, інформаційне та навчально-методичне забезпечення ювенальної юстиції в Україні» на 2008–2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка на основі правових пам’яток, соціальних, ідеальних та формальних джерел сучасного права концепції галузі ювенального права України та наукової дисципліни, яка його вивчає, – правової ювеналістики.
Визначена мета зумовила постановку та вирішення таких завдань:
з’ясувати необхідність та доцільність започаткування нового напрямку наукових юридичних досліджень в Україні – правової ювеналістики, критерії її формування, методологічні засади, сучасний стан та рівень розвитку ювенально-правових досліджень;
виявити та систематизувати концептуальні ідеї та доктрини ювенального права від їх витоків до сьогодення;
проаналізувати історичні витоки ювенально-правового регулювання в Україні, визначити етапи формування ювенального права і вирішити питання про наявність або відсутність національної ювенально-правової традиції;
виробити критерії розмежування ювенального права з іншими галузями українського права, виявити характерні ознаки ювенального права, проаналізувати його систему та визначити місце в системі публічно-правових та приватно-правових спільностей;
охарактеризувати місце ювенального права в системі соціального регулювання, його ціннісний вимір, моральні та релігійні засади, співвідношення з ювенальною політикою;
виявити та систематизувати принципи ювенального права України;
надати характеристику функцій ювенального права та ювенально-правових відносин;
уточнити загальнотеоретичну характеристику правового статусу дитини в Україні, його структуру та змістовне наповнення, роль дитини у правовому житті сучасного українського суспільства;
охарактеризувати концепти та діючі моделі ювенальної юстиції та омбудсмана для дітей;
розробити пропозиції щодо удосконалення національного ювенально-правового регулювання та реформування системи органів і служб у справах дітей.
Об’єктом дослідження є історична та сучасна правова реальність, головним суб’єктом та центром яких прямо або опосередковано є діти.
Предметом дослідження є основні тенденції становлення, формування, існування та розвитку ювенального права України.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження в роботі застосована ієрархічна методологічна система, що включає рівень парадигм, рівень підходів, рівень методів та принципів.
Праворозуміння дисертанта визначає соціально-еволюційна парадигма, згідно з якою ювенальне право – артефакт, який є результатом тривалого розвитку триєдиної соціальної реальності: ставлення суспільства до дітей і дитинства, різноманітних відносин між дітьми та дорослими та закріплюючих їх норм права.
Дослідження ювенального права України здійснювалося з позицій цивілізаційно-стадіального, інформаційного, системного, аксіологічного (екзистенційно-гуманістичного) підходів, із залученням здобутків інших суспільних наук, зважаючи на міждисциплінарний характер категорії дитинства.
У дослідженні використано загальнонаукові та спеціально-наукові принципи та методи. Серед них: метод діалектики, описовий, історичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Метод діалектики застосований у «зв’язці» із системним підходом та соціально-еволюційною парадигмою, якими він до певної міри обумовлюється і включає такі принципи як об’єктивність та всесторонність дослідження, закони переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення. У розвиток діалектичного методу застосований принцип тріалектики – для виявлення місця ювенального права в системі правових спільностей. Складовими описового методу стали застосовані у дослідженні дескрипція та пояснення.
Дослідження ювенального права України в цілому та правового статусу дитини як його ядра є, як уявляється, неможливим без звернення до історичних витоків цих правових явищ, що обумовлює застосування історичного методу, до якого належать такі прийоми дослідження: ретроспекція; історичне порівняння; історична аналогія; історична типізація; історична періодизація.
Як основний інструментарій для вивчення чинних норм ювенального права застосований формально-юридичний метод, за допомогою якого здійснений аналіз, систематизація та класифікація нормативних складових ювенального права, його джерел, юридичних фактів, ювенальних правовідносин. У поєднанні з прийомом моделювання формально-юридичний метод дав змогу створити конструкції ювенального проступку та ювенальної відповідальності, запропонувати авторське бачення структури ювенального права та правового статусу дитини.
Порівняльно-правовий метод було застосовано для вивчення доктрин, норм та забезпечувальних організаційних інститутів ювенального права.
Теоретичною основою дослідження стали концептуальні узагальнення положення, що містяться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких: С.С. Алексєєв, Д. Арчард, В.І. Абрамова, О.С. Автономов, М.Й. Байтін, Н.Є. Борисова, М.М. Вопленко, М. Гарднер, Л.Ю. Голишева, М.А. Дамірлі, Т. Кун, І. Лакатос, Л.А. Луць, О.В. Марцеляк, Т. Марш, Л.М. Карнозова, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, О.Л. Копиленко, Р.З. Лівшиць, О.В. Малько, М.М. Марченко, М.І. Матузов, Е.Б. Мельникова, Ю.М. Оборотов, Н.М. Оніщенко, М.П. Орзіх, Н.С. Ніжник, О.М. Нечаєва, П.М. Рабінович, А.В. Поляков, Т. Парсонс, Н. Постман, С.В. Поленіна, Ю.Є. Пудовочкін, Т.М. Радько, О.Ф. Скакун, Р.О. Халфіна, Є.О. Харитонов, Д.А. Ягофаров, О.Н. Ярмиш та ін.
Нормативну та емпіричну основу дослідження становлять історико-правові джерела (Руська Правда, церковні статути київських князів, Статути та інший актовий матеріал Великого князівства Литовського, Руського та Жомойтського, кодифікація українського права XVIII ст., пам’ятки права етнічних та релігійних спільнот, які мешкали на території України, законодавчі акти Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій, радянське законодавство); чинне законодавство України, в тому числі – міжнародні договори, учасницею яких є Україна; інтерпретаційні акти Конституційного Суду України, Верховного Суду України; зарубіжне законодавство та акти прецедентного права; релігійні тексти (Біблія, Коран, коментарі єврейського права – Мідраші, Основи соціальної концепції Російської православної церкви, Компендіум соціальної доктрини католицької церкви); політико-програмні документи; статистичні відомості; звітні матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі захисту прав дитини; матеріали преси.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першим в Україні концептуальним обґрунтуванням нової галузі права – ювенального права та нового напрямку юридичної науки – правової ювеналістики.
Наукова новизна полягає в таких основних положеннях, висновках і рекомендаціях:
уперше:
започатковано формування нового наукового напрямку в юриспруденції – правової ювеналістики (науки ювенального права), що постає як система теоретичних та прикладних знань про традиції, сучасний стан та перспективи правового регулювання суспільних відносин за участю дітей та молоді, про правове забезпечення умов виживання, належного розвитку та соціалізації підростаючого покоління; виявлено її об’єкт, предмет, визначено актуальність, місце в системі суспільних та юридичних наук, а також становлення її парадигм;
висвітлено доктрини ювенального права (патерналістська, протекціоністська, автономістська), простежено їх еволюцію та сучасний стан;
простежено вітчизняну традицію ювенально-правового регулювання, виявлено етапи становлення та еволюції ювенального права України, зроблено висновок про міцне національне коріння ювенального права та правової ювеналістики;
обґрунтовано наявність нової галузі права України – ювенального права – шляхом формулювання комплексного критерію виокремлення цієї галузі права, який включає науково узагальнений і підтриманий державно-політичною волею суспільний інтерес у галузевому регулюванні, окремі сферу та предмет правового регулювання, специфічні цінності, що визнаються та охороняються галуззю, мету та функції правового регулювання, специфіку правового впливу, а саме: співвідношення методів та способів правового регулювання (дозволів, зобов’язувань, заборон, пільг, заохочень, рекомендацій), специфіку юридичної відповідальності, наявність нормативного матеріалу, який потребує систематизації;
виявлено чотириланкову структуру галузі ювенального права (підгалузь-інститут-субінститут-норма) і зроблено висновок про комплексний характер галузі ювенального права України;
доведено, що в галузі ювенального права має місце нерозривне діалектичне поєднання публічно-правових та приватно-правових засад, яке «знімає» традиційну дихотомію права і дає можливість зарахувати ювенальне право до третьої правової спільності – соцієтального права;
виявлено та систематизовано джерела ювенального права, які включають підсистему соціальних джерел (біосоціальний, політичний, ідейно-психологічний фактори як основні та економічний фактор як допоміжний), підсистему ідеальних джерел (науково обґрунтовані моделі нормативно-правового регулювання відносин за участю дітей та діючі зарубіжні формальні джерела ювенального права, придатні для акультурації в Україні) та підсистему формальних джерел (ювенальне законодавство, визнані Україною міжнародні ювенально-правові стандарти, інтерпретаційні акти тощо);
виявлено цільові та функціональні зв’язки ювенального права та інших соціальних регуляторів: ціннісного, етичного, релігійного;
виявлено співвідношення ювенального права та ювенальної політики: ювенальна політика постає як стратегія діяльності суспільства та держави щодо забезпечення відтворення та соціалізації нових людських поколінь, а ювенальне право – як відносно самостійна система правових норм, спрямованих на забезпечення виживання, розвитку та захисту інтересів молодого покоління;
сформульовано принципи ювенального права України;
представлено теоретичну модель особливого виду правопорушення – ювенального проступку – неправомірного діяння, караного тільки у разі вчинення його дитиною;
запропоновано теоретичну модель нового виду юридичної відповідальності – ювенальної відповідальності;
по-новому:
надано визначення ювенальної юстиції, проаналізовано концепти ювенальної юстиції, здійснено їх класифікацію – за онтологічним статусом (державницька та плюралістична моделі) та за телеологічною ознакою (каральна, поблажлива, відновна моделі);
проаналізовано інститут омбудсмана для дітей, зокрема, здійснено класифікацію омбудсманів для дітей, уточнено їхні функції, запропоновано модель муніципального омбудсмана для дітей – захисника прав дитини;
удосконалено:
концепцію правового статусу дитини, який включає її права, свободи, законні інтереси, обов’язки та юридичну відповідальність;
концепцію структури ювенальної юстиції в Україні, яка має бути поліцентрично побудованою та відновно спрямованою;
набули подальшого розвитку:
критерії галузевого поділу системи права України;
теоретичні уявлення про джерела, принципи та функції права;
наукові категорії правовідносин та суб’єкта права.
Практичне значення одержаних результатів. Започаткування правової ювеналістики (науки ювенального права) та обґрунтування концепції нової галузі права – ювенального права – є внеском автора у розвиток української юриспруденції.
Основні положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані:
у науково-дослідній роботі – для вивчення догми та функціонування ювенального права;
в юридичній практиці – при реформуванні ювенальної сфери правового життя України, зокрема, створенні ювенальної юстиції та інституту омбудсмана для дітей;
в освітянській діяльності – при розробленні загальнодержавних стандартів підготовки юристів, складанні навчальних планів і програм фахової підготовки спеціалістів у галузі права, при підготовці та викладанні навчальних дисциплін з теорії держави та права, історії держави та права України, історії вчень про державу і право.
Результати дисертаційного дослідження покладено в основу спеціальних курсів «Ювенальна юстиція» (викладався в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ протягом 2004–2006 рр.) та «Адвокація прав дитини» (підготовлений до викладання в поточному навчальному році в Одеській національній юридичній академії).
Окремі результати дослідження використано при викладанні навчальних дисциплін «Теорія держави і права» та «Проблеми теорії держави і права» для студентів Одеської національної юридичної академії. Дисертаційні матеріали використовувалися при написанні навчальних посібників «Теорія держави і права», «Ювенальна юстиція», «Основи римського приватного права», «Історія вчень про державу і право», «Основи правознавства України», «Юридична енциклопедія для юнацтва».
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в роботі положення і висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях дисертанта. У співавторстві опубліковані статті у фахових виданнях:
1. Ювенальна юстиція в США і Україні (порівняльний аналіз) / Крестовська Н.М., Шмеріга В.І. // Юридичний вісник. – 2003. - № 1. – С. 96-102. (здобувачу належить застосована методика порівняльного аналізу та аналіз українського законодавства);
2. Використання дітей молодшого віку при жебракуванні: проблеми кваліфікації та юридичного реагування / Готвянська М.А., Крестовська Н.М. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2005. – № 12. – С.124-129 (здобувачу належать юридична кваліфікація жебракування із залученням дитини і пропозиція внесення змін до чинного кримінального законодавства);
3. Інтерпретаційні акти Верховного Суду України як джерело ювенального кримінального права / Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2007. – № 10. – С. 337-342 (здобувачу належить аналіз постанов Верховного Суду України, в яких тлумачаться норми ювенального законодавства України).
4. Науковий семінар «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх: проблеми теорії та практики» / В.О. Меркулова, Н.М. Крестовська, Ю.В. Баландіна // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 97-106 (здобувачу належить аналіз висновків та пропозицій учасників семінару).
Ідеї та розробки, які належать співавторам цих робіт, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії та на:
міжнародних конференціях «Роль органів внутрішніх справ у сфері запобігання та протидії насильству у суспільстві» (17–18 квітня 2000 р., Львів), «Правоохоронна діяльність і права людини»(6–7 жовтня 2000 р., Сімферополь), «Актуальні проблеми діяльності ОВС по попередженню, розкриттю та розслідуванню злочинів» (19–20 жовтня 2000 р., Одеса), VІ щорічних історико-правових читаннях «Наступність у праві» (7–9 жовтня 2001 р., Львів), «Проблеми судового захисту прав людини»(жовтень 2001 р., Одеса), «Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми» (15 травня 2003 р., Одеса), «Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції» (28–29 квітня 2004 р., Київ), «Динаміка наукових досліджень» (червень 2004 р., Дніпропетровськ), ХІІ історико-правовій конференції «Етнонаціональні чинники в історії державно-правового будівництва» (10–13 вересня 2004 р., Бахчисарай), «Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави» (14–15 жовтня 2004 р., Одеса), «Інноваційні технології в системі вищої юридичної освіти» (25–28 травня 2005 р., Київ), «Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку» (3–4 червня 2005 р., Одеса), «Міграційні процеси в Україні і світі: історико-юридичні аспекти» (4–7 вересня 2005 р., Севастополь), «Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення» (30 листопада 2005 р., Харків), «Створення ювенальної юстиції в Україні: підсумки та перспективи» (15 лютого 2006 р., Київ), «Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії» (31 березня – 1 квітня 2006 р., Одеса), «Еволюція кримінального судочинства на пострадянському просторі» (22–23 червня 2006 р., Київ), ІІ науковому семінарі «Порівняльне правознавство: сучасний стан та перспективи розвитку» (24–29 квітня 2007 р., Сімферополь – Алушта), V науковій конференції «Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії» (24–25 травня 2007 р., Київ), науково-практичній конференції «Від конфлікту до порозуміння: теорія і практика громадянського суспільства» (31 травня – 2 червня 2007 р., Львів), «Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект» (12–15 вересня 2007 р. Сімферополь), «Ювенальна політика та ювенальна юстиція сучасної держави» (22–23 вересня 2007 р., Одеса), «Правове регулювання сучасної соціальної політики держави щодо неповнолітніх: проблеми та перспективи» (28 вересня 2007 р., Донецьк), «Злочини в молодіжному середовищі – соціальний феномен суспільства» (5 жовтня 2007 р., Кішинеу (Молдова), «Стратегії кримінального судочинства» (11–12 жовтня 2007 р., Санкт-Петербург (Росія), ІІІ Прибузьких юридичних читаннях (23–24 листопада 2007 р., Миколаїв), VIII науково-теоретичній конференції «Правовий статус і правосуб’єктність особи: теорія, історія, компаративістика» (14–15 грудня 2007 г., Санкт-Петербург), «Питання удосконалення методології сучасної юриспруденції (пам’яті професора О.В. Сурілова (28–29 березня 2008 р., Одеса), «Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм» (28–29 березня 2008 р., Львів), «Відновний підхід у профілактиці підліткової злочинності як запорука формування безпечної громади» (3–4 квітня 2008 р., Київ), ІІІ науковому семінарі «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (17–20 квітня 2008 р., Сімферополь), VІ науковій конференції «Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії: публікація джерел: проблеми та перспективи» (29–30 травня 2008 р., Київ), «Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний вимір» (13–14 червня 2008 р., Одеса),
Всеукраїнських та міжвузівських конференціях: «Закон і підліток» (27 жовтня 2000 р., Донецьк), «Організація протидії насильницькій, майновій та економічній злочинності» (28–29 жовтня 2000 р., Дніпропетровськ), «Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання» (8 грудня 2000 р., Запоріжжя), «Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави Україна» (4–5 травня 2001 р., Львів), «Охорона дитинства. Дитяче право: теорія, досвід, перспективи» (25 травня 2001 р., Одеса), «Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства» (травень 2002 р., Запоріжжя), «Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи» (11–12 квітня 2003 р., Запоріжжя), ІІІ Новгородцевських читаннях «Ідея правової держави: історія та сучасність» (квітень 2003 р., Луганськ), «Феномен жорстокого поводження з дітьми: Стан, проблеми, шляхи розв’язання» (21 квітня 2004 р. та 3 листопада 2004 р., Одеса), Запорізьких правових читаннях (29–30 червня 2004 р., Запоріжжя), «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (28–29 квітня 2005 р., Острог), ХІІІ конференції істориків права «Право в системі соціальних норм» (20–22 травня 2005 р., Чернівці), «Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства» (20–21 травня 2005 р., Запоріжжя), ІІ міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (27–28 травня 2005 р., Луцьк), «Дитяча бездоглядність та бродяжництво: причини, наслідки та шляхи запобігання» (14 вересня 2005 р., Одеса), «Актуальні проблеми розвитку державності та правової системи України» (8–9 лютого 2007 р., Львів);
Всеросійських та регіональних російських конференціях: «Актуальні проблеми ювенального права» (15 березня 2006 р., Волгоград), «Свобода особистості: правові, історичні, філософські аспекти» (17 січня 2008 р., Санкт-Петербург), «Проблеми правосуб’єктності: сучасні інтерпретації» (29 лютого 2008 р., Самара);
– звітних конференціях науково-викладацького складу Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ та Одеської національної юридичної академії.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації викладені в публікаціях здобувача, серед яких монографія «Ювенальне право України: історико-теоретичне дослідження» (2008), 29 статей у фахових виданнях з юридичних наук, 49 інших публікацій, 5 навчальних та навчально-методичних посібників, 4 з яких мають гриф МОН України.
Структура дисертації зумовлюється метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, шести розділів, поділених на 22 підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 468 сторінок, з них 72 сторінки – список використаних джерел, що включає 694 найменування.
Список литературы
ВИСНОВКИ

Наукова проблема, вирішенню якої присвячена ця дисертаційна робота, полягала у розробленні концепції нової галузі права – ювенального права України, та наукової дисципліни, яка вивчає цю галузь права – правової ювеналістики.
До основних результатів дисертаційного дослідження належать такі висновки.
1. В системі юридичних наук складається новий напрямок наукових досліджень – правова ювеналістика (наука ювенального права). Подібно до інших юридичних наук, вона належить до суспільствознавчих наукових дисциплін і перебуває на стикові з такими науками та науковими напрямами як інтегративна наука про молодь – ювенологія (ювентологія), соціологія дитинства та соціологія молоді, політологія, історія та антропологія дитинства, педагогіка, психологія. В системі юриспруденції правова ювеналістика межує з галузевими науками конституційного, цивільного, сімейного, цивільно-процесуального, трудового, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального права, кримінологією, використовує їхні надбання і збагачує їх своїми висновками.
Правова ювеналістика – це система теоретичних та прикладних знань про традиції, сучасний стан та перспективи правового регулювання суспільних відносин за участю дітей та молоді, про правове забезпечення умов виживання, належного розвитку та соціалізації підростаючого покоління.
Перспективними напрямами подальших досліджень у правовій ювеналістиці є правова історія дитинства, порівняльне ювенальне право, порівняльна ювенальна юстиція, ювенально-деліктне право.
2. Методологія ювенально-правових досліджень є плюралістичною багаторівневою системою, що включає рівень парадигм, рівень підходів, рівень методів та принципів (що є вихідними посилками методів), рівень концептів – результатів дослідження. Соціально-еволюційна парадигма, цивілізаційно-стадіальний та міждисциплінарний підходи є відправними пунктами постановки та вирішення проблематики ювенального права. Для дослідження ювенально-правових явищ застосовується також інформаційний підхід, антропологічний підхід у його екзистенційно-гуманістичному варіанті та близький до нього аксіологічний підхід.
Системний підхід та його синергетичний варіант дають можливість розглядати ювенальне право України як об’єктивно-суб’єктивну поліджерельну, нерівноважну та незавершену органічну систему соціального ціннісно-нормативного регулювання, основою якої є дитина, її інтереси, поведінкові моделі та акти за її участю, а метою – забезпечення її виживання, розвитку, соціалізації та участі у житті суспільства.
До загальнонаукових та спеціально-наукових методів та принципів пізнання ювенального права належать метод діалектики, описовий, історичний, формально-логічний та порівняльно-правовий методи.
3. Упродовж багатовікової традиції правового регулювання відносин між поколіннями сформувалися три ювенальні метадоктрини – патерналістська, протекціоністська та автономістська. Сучасна доктринальна картина ювенального права демонструє їх змішування, зокрема, в Україні. Подальший розвиток ювенального права та правового статусу дитини як його ядра буде визначатися і одночасно визначатиметься нестійким, незбалансованим співвідношенням зазначених доктрин. Прогнозується, що захисно-охоронний масив норм ювенального права (наприклад, ювенальне кримінальне право) буде формуватися під переважаючим впливом патерналістської доктрини ювенального права, тоді як правонаділяючий блок норм ювенального права (наприклад, розширення участі дитини у правовому житті громадянського суспільства) відчуватиме вплив автономістської доктрини ювенального права.
4. Ювенальне право України пройшло складний, не завжди прогресивно лінійний шлях формування. Його центральний інститут – правовий статус дитини – пережив вражаючу еволюцію від розуміння дитини як речі, що належить родині, до усвідомлення дитини як потенційної людини, до трактування дитини як об’єкта піклування та турботи аж до утвердження статусу дитини як самостійного, хоча й з особливими потребами, суб’єкта права.
Ювенально-правове регулювання має коріння в історії українського права, у нього є власне підґрунтя, власна історична традиція, його не можна розглядати як просте започизення іноземного досвіду або виконання міжнародних зобов’язань держави у сфері охорони дитинства.
5. В результаті дослідження вироблений комплексний критерій галузевого поділу системи права України, який включає:
- виявлені та проаналізовані наукою об’єктивно існуючі суспільні потреби у галузевому правовому регулюванні, інакше кажучи, явно виражений, науково узагальнений і підтриманий державно-політичною волею суспільний інтерес;
- сферу та предмет правового регулювання. При всій неоднозначності цих критеріїв галузевого поділу відмовлятися від них не варто, передусім, через те, що інакше втрачається самий сенс існування права, яке покликане регулювати суспільно значущу поведінку людей;
- цінності, що визнаються та охороняються галуззю;
- мету та функції правового регулювання;
- специфіку правового впливу, а саме співвідношення методів та способів правового регулювання (дозволів, зобов’язувань, заборон, пільг, заохочень, рекомендацій), специфіку юридичної відповідальності;
- наявність нормативного матеріалу, який потребує систематизації.
6. В результаті дослідження вироблене визначення ювенального права України, що постає як комплексна галузь українського права, яка є ціннісно орієнтованою системою матеріальних, процесуальних та організаційних правових норм, спрямованих на забезпечення виживання, розвитку та соціалізації дитини, шляхом закріплення особливого статусу дитини як суб’єкта права, встановлення компетенцій інших суб’єктів права, зобов’язаних опікуватися справами дітей і регулювання відносин, одним із учасником (безпосереднім або через представника) яких є дитина.
Вона включає матеріальні, процесуальні та організаційно-правові інститути, що закріплюють особливий статус дитини як суб’єкта права, регулюють відносини, одним з учасником (безпосереднім або через представника) яких є дитина, встановлюють компетенції інших суб’єктів права, зобов’язаних опікуватися справами дітей.
7. У галузі ювенального права вииокремлюються загальна, особлива і спеціальна частини. До загальної частини належать інститути та норми, дія яких поширюється на всі регульовані галуззю відносини, стани, акти поведінки.
Особлива частина ювенального права має складну багаторівневу структуру (підгалузь-інститут-субінститут-правові норми), в якій можна виокремити підгалузі ювенального матеріального права, підгалузь ювенального процесуального права, ювенального організаційного права.
До спеціальної частини ювенального права відносяться міжнародно-правові норми, якими встановлюються особливості міжнародного усиновлення, спілкування дітей з батьками, які проживають в різних державах, повернення дітей з-за кордону тощо.
8. Ювенальне право неможливо віднести ні до публічного, ні до приватного права, воно вирізняється поєднанням публічних та приватних засад, принципів, прийомів та засобів правового регулювання. Зважаючи на ціннісний потенціал ювенального права, його головну мету, специфіку прийомів правового регулювання, характер інтересів, які захищаються ювенальним правом, його слід віднести до третьої правової спільності, якій пропонується дати назву – соцієтальне право. Соцієтальне право об’єднує галузі права, які «обслуговують» життєві потреби індивідів, що усвідомлені як соціальна цінність та соціальна необхідність і реалізуються спільними зусиллями індивіда, суспільства та держави (трудове право, медичне право, право соціального забезпечення тощо).
9. Порівняльний аналіз міжнародних та регіональних стандартів прав дитини та національного ювенального законодавства демонструє високий ступінь їх кореляції, аж до повного збігання тексту відповідних статей. У деяких моментах національне законодавство навіть випереджає Конвенцію про права дитини. Але якщо матеріально-правові норми, що закріплюють права дитини, відповідають міжнародним і, значною мірою, європейським стандартам, то організаційний «блок» ювенального права потребує реформ через недосконалість або відсутність механізмів, пропонованих світовим та європейським співтоваристом для оптимізації захисту прав дитини: ювенальної юстиції та омбудсмана для дітей.
10. Унікальні властивості дитинства (вразливість, енергійність, допитливість, невинність) сьогодні набувають характеру правових цінностей, що закріплене як на міжнародному, так і на національному рівні. Дитинство має зайняти місце поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров’я, свобода, безпека, справедливість. І якщо в різних правових культурах зазначені цінності мають різну «вагу», то діти і дитинство, можливо, є тими загальними цінностями, які здатні об’єднати все людство.
11. Етичною основою ювенального права є низка моральних аксіом, які нерозривно поєднуються з правовими приписами аж до взаємопроникнення, утворюючи систему основоположних принципів ювенального права. Такою аксіомою, зокрема, є цінність особистості дитини, почуття справедливості, яке у заломленні до відносин між дітьми та дорослими справедливість-рівність трансформується у справедливу нерівність, в юридичному сенсі – у протекціонізм, позитивну дискримінацію.
12. Ювенальне право генетично, телеологічно та історично пов’язане із християнством, як богосиновною релігією, його правовою традицією. Формування ювенального права України тільки відбувається і звернення до його християнських основ здатне прискорити цей процес і забезпечити наступність у ювенальному праві. Одночасне звернення церковного права до гуманістичної спрямованості правової ювеналістики дозволить підвищити його значення у сфері виховання підростаючого покоління.
13. Одним з критеріїв виокремлення нової галузі права виступають принципи права, що відображають науково вивірені об’єктивні властивості права, є законом буття (виникнення, розвитку, функціонування) права, тобто є проявом об’єктивного у праві.
Принципи ювенального права України – це вироблені у правосвідомості, закріплені в ратифікованих Україною міжнародних договорах та національному законодавстві основоположні засади правового регулювання суспільних відносин за участю дітей, а також актів правової поведінки, пов’язаних з забезпеченням виживання, розвитку та соціалізації дітей.
В ювенальному праві, яке є складовою частиною системи права України, логічно знаходять своє втілення такі загальносоціальні принципи як: принцип пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими (класовими, національними) цінностями; принцип гуманізму; принцип демократизму. Водночас галузь ювенального права володіє і власними, специфічними для неї принципами права.
На сьогодні принципи галузі ювенального права України формально-юридично закріплені в чинних для України Конвенції про права дитини та Факультативних протоколах до неї, в Конституції України, а також в Законі України «Про охорону дитинства». Вони є фактором правотворчості, юридичною підставою для правозастосування та правореалізації, тобто становлять частину механізму правового регулювання в ювенальній сфері.
14. Соціальні джерела ювенального права – це система соціально значущих позаправових явищ, які прямо або опосередковано впливають на його зміст та форму, обумовлюють формування галузі ювенального права та системи його формальних джерел, у тому числі – ювенального законодавства. Система соціальних джерел ювенального права включає біосоціальний, політичний, ідейно-психологічний фактори як основні та економічний фактор – як допоміжний.
Ідеальні джерела ювенального права України – це виражені в різноманітних юридичних актах, політичних документах та наукових працях ідеї бажаного суспільством ювенального права, вироблені у правосвідомості моделі майбутнього нормативно-правового регулювання відносин за участю дітей.
15. Соціальні та ідеальні джерела ювенального права в кінцевому рахунку втілюються у формальні правові приписи, формалізовані нормативно-правові акти. Формальним джерелом ювенального права України є будь-який правовий акт (міжнародний договір, закон, підзаконний акт, рішення Конституційного Суду України, постанова Пленуму Верховного Суду України), який містить чинні норми ювенального права. Ювенальне законодавство України включає тільки різні за юридичною чинністю нормативно-правові акти (закони, підзаконні акти, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України), основний зміст яких присвячений правовому статусу дитини та суспільним або державним гарантіям його забезпечення.
До своєрідних джерел ювенального права має бути віднесена низка офіційних правоінтерпретаційних актів – рішень органу, який має право офіційного тлумачення законодавчих актів – Конституційного Суду України, Постанов Пленуму Верховного Суду України, серед повноважень якого є право давати роз’яснення з питань застосування законодавства на підставі узагальнення судової практики й аналізу судової статистики і тим самим забезпечувати її правильність і єдність.
16. На даному етапі формування ювенального права головними його функціями є інформаційна, ціннісно-орієнтовна та виховна функції. Але це не означає усунення або редукції власне юридичних функцій – регулятивної та охоронної. Регулятивна функція ювенального права проявляється перш за все в закріпленні статусу дитини як спеціального суб’єкту права, фіксації прав дитини та гарантій їх дотримання, зокрема обов’язків сім’ї та держави щодо дитини. Зміст охоронної функції ювенального права полягає в тому, що воно має захищати дитинство та права дитини шляхом встановлення заборон на здійснення конкретних дій та санкцій за порушення цих заборон, причому захист прав дитини має поширюватися і на дитину-правопорушника.
Специфіка ювенального права полягає в тому, що в ньому чільне місце посідають відновна, компенсаційна та субсидіарна функції. Відновна функція проявляється передусім, в інституті правових засобів ресоціалізації неповнолітнього правопорушника (медіація, сімейні/групові конференції, підліткові/молодіжні суди, реституція, громадські роботи тощо). Всі вони чітко спрямовані на залагодження конфліктів, відшкодування завданої потерпілому шкоди та відновлення порушених інтересів всіх зацікавлених сторін. Проявом компенсаційної функції ювенального права є усунення неповнолітнім правопорушником шкоди, заподіяної індивіду, громаді, суспільству. Субсидіарна ж функція ювенального права проявляється у «доповненні» батьками або особами, які їх замінюють, часткової/неповної дієздатності або деліктоздатності дитини та підвищеному захисті дитини.
17. Ювенально-правові відносини мають всі характеристики правових відносин. Їхні передумови (норми ювенального права, юридичні факти) та структурні елементи (суб’єкти, об’єкти, права та обов’язки) мають галузеву специфіку, яка дозволяє виокремити їх як самостійний тип правових відносин. Права та обов’язки учасників ювенально-правових відносин теж мають свою специфіку, оскільки на дорослих учасників (юридичних осіб, державу, органи місцевого самоврядування), безвідносно до того, чи є вони управомоченим чи зобов’язаним суб’єктом, завжди покладаються додаткові обов’язки щодо захисту прав та інтересів дитини.
18. Правовий статус дитини (ювенальний статус) – це система виражених у цінностях природного права та нормах позитивного права, гарантованих суспільством і державою суб’єктивних юридичних прав, обов’язків і відповідальностей особливого суб’єкта права – дитини. Складовою частиною правового статусу дитини є її правосуб’єктність, яка має триланкову структуру (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність).
Права та обов’язки дитини виступають як ядро її правового статусу, тобто як конструктивний компонент, наявність якого обумовлює всі інші його складові. В системі прав, свобод, інтересів обов’язків дитини виокремлюються природні та позитивні права та свободи дитини, тоді як обов’язки та відповідальності дитини визначаються тільки позитивним правом. До правового статусу дитини, зважаючи на фізичну та інтелектуальну її незрілість, слід включати не тільки гарантії дотримання прав, але й гарантії виконання обов’язків дитини.
19. Пропонується така класифікація прав дитини: загальнолюдські права і свободи особистості, адаптовані до особливого суб’єкта – дитини; ювенальні (спеціальні) права і свободи, які постають як дозволені об’єктивним правом види поведінки, що встановлюються тільки для дітей. Ці групи прав та свобод дитини у системі ювенального права складають субінститути правового статусу дитини. В їх складі перебувають як норми природного, так і позитивного права.
На відміну від прав і свобод, правові норми, що встановлюють обов’язки дітей, слабко модифіковані щодо дитини, а ювенальні (спеціальні) обов’язки взагалі не знайшли адекватного виразу. Категорія обов’язків повинна зайняти належне їй місце в системі норм, що визначають правовий статус дитини, чим буде забезпечена його повнота, повноцінність, утверджена самостійність, автономність дитини як суб’єкта права з одночасним її включенням до системи соціальних зв’язків.
20. Автором пропонується введення категорії ювенального проступку – неправомірного діяння, караного тільки у разі вчинення його дитиною: немотивовані втечі з дому, некерована поведінка, шкільне хуліганство, ухилення від отримання повної середньої освіти, порушення комендантської години тощо.
21. Виходячи з існуючого нормативно-правового регулювання зроблений висновок про наявність таких основних видів юридичної відповідальності дітей: кримінальна відповідальність неповнолітніх; адміністративна відповідальність неповнолітніх; цивільно-правова відповідальність неповнолітніх; дисциплінарна відповідальність неповнолітніх; сімейно-правова відповідальність неповнолітніх (у вигляді позбавлення батьківських прав).
22. Оптимізація державно-правового реагування на правопорушення дітей як загальнокримінальні, так і адміністративні, так і суто ювенальні може бути здійснена тільки за допомогою конструювання нового, принципово відмінного від відповідальності дорослих виду галузевої відповідальності – ювенальної відповідальності, яка має виключно виховний, ресоціалізуючий характер.
23. Проблематика дитини у громадянському суспільстві має два основні аспекти: участь інституцій громадянського суспільства в розробці та реалізації ювенальної політики, в тому числі – реалізації її правових засад; участь дитини у житті громадянського суспільства. В контексті міжнародного ювенального права, одним із принципів якого є забезпечення участі дитини в соціальних процесах, діти трактуються як значуща верства громадянського суспільства, від характеру соціалізації, виховання і освіти якої прямо залежить майбутнє будь-якого суспільства та його державності.
На сучасному етапі розвитку громадянського суспільства дитина перетворюється з об’єкту захисту та охорони з боку сім’ї, суспільства, держави на активного учасника життя громадянського суспільства у всіх його позитивних проявах. Дитина потенційно може бути учасником практично усіх сфер правового життя громадянського суспільства, проходячи одночасно правову соціалізацію та, у свою, чергу, подаючи позитивні приклади дорослим учасникам спільноти.
24. Ювенальна юстиція є найбільш вдалою та ефективною системою подолання негативних явищ в дитячому та молодіжному середовищі. Як концепт ювенальної юстиції для України пропонується плюралістична модель. Ювенальна юстиція – система державних, муніципальних та громадських судових, правоохоронних та правозахисних органів, установ та організацій, що на основі ювенального права та за допомогою медико-соціальних, психолого-педагогічних методик здійснюють правосуддя щодо дітей, профілактику та попередження правопорушень дітей та за участю дітей, захист прав, свобод та інтересів, а також ресоціалізацію дітей, які перебувають у складній життєвій ситуації.
Основні підходи до цілей ювенальної юстиції можна назвати каральним, поблажливим і відновним, причому останній на сьогодні є найбільш затребуваним і, судячи з іноземного досвіду, ефективним. В контексті ювенальної юстиції принципи відновного правосуддя знаходять своє відображення у таких програмах як медіація, сімейні/групові конференції, підліткові/молодіжні суди, реституція та громадські роботи. Як концепт моделі ювенальної юстиції для України пропонується відновна її парадигма, для якої є певні матеріальні та процесуальні підстави та деякий практичний досвід.
25. Комітет ООН з прав дитини послідовно заохочує держави-учасниці договору створити спеціальні механізми для повної імплементації КПД та ефективної її дії. Чільне місце серед таких заходів займає створення незалежних установ для захисту та сприяння правам дітей, а саме – посади омбудсмана (комісара, уповноваженого) для дітей. Пропонується започаткувати в Україні службу Захисника прав дитини – у статусі муніципального омбудсмана, який діє на підставі відповідного рішення міської або районної ради і обирається нею.
26. Співвідношення між ювенальним правом, ювенальною політикою та ювенальною юстицією визначається так: ювенальна політика постає як стратегія діяльності суспільства та держави щодо забезпечення відтворення та соціалізації нових людських поколінь, ювенальне право – як відносно самостійна система правових норм, спрямованих на забезпечення виживання, розвитку та захисту прав та інтересів молодого покоління, а ювенальна юстиція (в широкому сенсі цього слова) – як один з інструментів реалізації ювенальної політики, що діє на підставі норм ювенального права.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права : учебник / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб. : Питер, 2003. – 576 с. – (Учебник для вузов).
2. Абрамов В. И. Защита прав ребенка в деятельности неправительственных правозащитных организаций / В. И. Абрамов // Право и государство: теория и практика. – 2006. – № 7. – С. 27-33.
3. Абрамов В. И. Международная защита прав ребенка / В. И. Абрамов // Международное публичное и частное право. – 2006. – № 3. – С. 30-34.
4. Абрамов В. И. Права ребенка и их защита в России: общетеоретический анализ : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В. И. Абрамов. – Саратов, 2007. – 55 с.
5. Абрамов В. И. Правовая политика современного Российского государства в области защиты прав детей / В. И. Абрамов // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 79-84.
6. Абрамов В. И. Правовое закрепление прав детей и гарантии их осуществления / В. И. Абрамов // Международное публичное и частное право. – 2004. – № 4 (19). – С. 34-39.
7. Абрамов В. И. Правовой статус ребенка / В. И. Абрамов // Современное право. – 2005. – № 9. – С. 18-20.
8. Абрамов В. И. Создание ювенальной юстиции как насущная задача современной правовой политики России / В. И. Абрамов // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 4. – С. 52-63.
9. Абрамов В. И. Соотношение понятий «охрана», «защита», «гарантированность», «обеспечение» прав ребенка / В. И. Абрамов // Государство и право. – 2006. – № 6. – С. 68-74.
10. Автономов А.С. Концептуальные подходы к подготовке проекта Федерального закона «Об общих принципах организации и деятельности Уполномоченного по правам ребенка в субъекте Российской Федерации» [Електронний ресурс] / А. С. Автономов, Н. Ю. Хаманева // Вопросы ювенальной юстиции. – 2001. – № 2. – Режим доступу до журн. : http://juvenjust.org/index.php?showtopic=347
11. Автономов А. С. Уполномоченный по правам ребенка и система ювенальной юстиции в России / А. С. Автономов // Вопросы ювенальной юстиции. – 2001. – № 1. – С. 4-13.
12. Акестер К. Системы ювенальной юстиции [Електронний ресурс] / Кейт Акестер // Вопросы ювенальной юстиции. – 2002. – № 1 (3). – Режим доступу до журн. : http://juvenjust.org/index.php?showtopic=63
13. Акты, относящиеся к истории Западной России. – СПб. : Тип. II Отд. Его Императорского Величества канцелярии, 1846. – Т.1. – 375, 24, 15 с.
14. Алексеев С.С. Общая теория права : в 2 т. / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 с.
15. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 710 с.
16. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
17. Алпатов М. В. Древнерусская иконопись / М. В. Алпатов. – 3-е изд. – М. : Искусство, 1978. – 330 с. : ил.
18. Анатольєва О.І. Правове регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх в УСРР у 20-х роках ХХ століття : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Анатольєва Ольга Іванівна. – К., 2003. – 216 с.
19. Андріїв І. Скандинавська модель запобігання злочинності неповнолітніх та молоді / І. Андріїв // Вісник Львівського університету. – 2000. – Серія «Юридична». – Вип. 35. – С. 454-458.
20. Аннерс Э. История европейского права / Эрик Аннерс ; пер. со швед. – М. : Наука, 1994. – 397 с.
21. Антощук Л. Фундаторка «Волинських Афін» / Л. Антощук // Війни і мир або «Українці-поляки: брати, вороги, сусіди…» / за заг. ред Л. Івшиної. – К. : Українська прес-група, 2004. – С. 51-55.
22. Аристотель. Никомахова этика // Аристотель. Соч. в 4 т. / пер. с древнегреч. ; общ. ред. А.И. Доватура. – М. : Мысль, 1983. – Т. 4. – (Философское наследие. – Т. 90). – С. 53-293.
23. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / С. И. Архипов. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
24. Арьес Ф. Ребенок и семейная жизнь при Старом порядке / Филипп Арьес ; пер. с франц. Я. Ю. Старцева при участии В. А. Бабинцева. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1999. – 415 с. – (Другая история).
25. Б’юрен Дж. Міжнародне право в галузі прав дитини / Джеральдина ван Б’юрен ; пер. з англ. Г. Є. Краснокутського ; наук. ред. М. О. Баймуратов. – Одеса : БАХВА, 2006. – 524 с.
26. Байтин М. И. О принципах и функциях права: новые моменты / М. И. Байтин // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 4-16.
27. Байтин М. И. Система права: к продолжению дискуссии / М. И. Байтин, Д. Е. Петров // Государство и право. – 2003. – № 1. – С. 25-34.
28. Батанов О. Місцевий уповноважений з прав територіальної громади в механізмі захисту прав людини (проблеми теорії та практики) / О. Батанов // Право України. – 2001. – № 2. – С. 43-46.
29. Бейзмор Г. Переосмысление функции наказания в суде для несовершеннолетних: карательный или восстановительный подход к подростковой преступности / Гордон Бейзмор, Марк Умбрайт ; [пер. з англ.] // Правосудие по делам несовершеннолетних. – М. : МОО Центр «Судебно-правовая реформа», 2000. – Вып. 2. – Кн. 1. Мировая мозаика и перспективы в России. – С. 8-25.
30. Бейзмор Г. Три парадигмы ювенальной юстиции / Гордон Бейзмор ; [пер. з англ.] // Правосудие для несовершеннолетних. – М. : МОО Центр «Судебно-правовая реформа», 1999. – Вып.1. Перспективы развития. – С. 67-99.
31. Белозёрова Ю. В. Международные неправительственные организации в области защиты прав ребенка в условиях глобализации : дис. ... кандидата полит. наук : 23.00.04 / Белозёрова Юлия Владимировна. – СПб., 2004. – 162 с.
32. Беляева Л. И. Воспитание несовершеннолетних правонарушителей в России : в 3 ч. / Л. И. Беляева. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2007. – Ч.1. Учреждения для несовершеннолетних правонарушителей в Российской империи. – 396 с.
33. Беляева Л. И. Отечественный опыт правосудия в отношении несовершеннолетних (начало ХХ в.) / Л. И. Беляева // Журнал российского права. – 2003. – № 1. – С. 134-138.
34. Беляева Л. И. Размышления по поводу ювенальной юстиции в России [Електронний ресурс] / Л. И. Беляева // Вопросы ювенальной юстиции. – 2005. – № 2 (5). – Режим доступу до журн. : http://juvenjust.org/index.php?showtopic=42
35. Беляева Л. И. Становление отечественной школы предупреждения преступлений несовершеннолетних (середина ХІХ – начало ХХ в.) / Л. И. Беляева // Вопросы ювенальной юстиции. – 2007. – № 3 (12). – С. 12-13.
36. Беляева Л. И. Ювенальная юстиция: история и современность / Л. И. Беляева // Материалы семинара «Преподавание ювенального права и ювенальной юстиции в российских ВУЗах», состоявшегося в Москве 25–28 апреля 2000 г. – М. : Статут, 2000. – С. 60-70.
37. Бернам У. Правовая система Соединенных Штатов Америки / Уильям Бернам ; пер. с англ. ; науч. ред. В. А. Власихин. – Вып. 3. – М. : РИО «Новая юстиция», 2006. – 1211 с.
38. Беседкина Н. И. Права неродившегося ребенка / Н. И. Беседкина // Государство и право. – 2006. – № 4. – С. 54-60.
39. Беспалов Ю. Ф. Семейные права ребенка и их защита : монография / Ю. Ф. Беспалов. – Владимир : ВГПУ, 2001. – 209 с.
40. Беца О. Зарубіжний досвід застосування пробації в зарубіжній ювенальній юстиції / Олександр Беца // Відновне правосуддя в України. – 2005. – № 1-2. – С. 134-146.
41. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / із мови давньоєвр. та грецьк. на укр. наново перекладена. – Б.м. : Укр. Біблійне товариство, б.р. – 296 с.
42. Бігун В. С. Людина в праві: аксіологічний підхід : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.12 «Філософія права» / В. С. Бігун. – К., 2004. – 20 с.
43. Бобровникова Т. А. Повседневная жизнь римского патриция в эпоху разрушения Карфагена / Т. А. Бобровникова. – М. : Молодая гвардия, 2001. – 493 с. – (Живая история: Повседневная жизнь человечества).
44. Богданова Ю. Н. Историко-правовое исследование проблем профилактики правонарушений несовершеннолетних в пореформенной России : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве» / Ю. Н. Богданова. – М., 2007. – 25 с.
45. Бойко І. До питання про сімейне право Гетьманщини за кодексом 1743 р. / Ігор Бойко // Вісник Львівського університету. – 1999. – Серія «Юридична». – Вип. 34. – С. 23-26.
46. Бойцова В. В. Служба защиты прав человека и гражданина: Мировой опыт / В. В. Бойцова. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 408 с.
47. Болотіна Н. Розвиток юридичної освіти в Україні: Яким має бути викладання соціально–правових дисциплін сьогодні / Нінель Болотіна // Вища школа. – 2001. – № 2-3. – С. 59-67.
48. Болотіна Н. Б. Про принципи сучасного права соціального забезпечення України / Н. Б. Болотіна // Актуальні проблеми держави і права. – О. : Юрид. л-ра, 2000. – Вип. 9. – С. 44-52.
49. Болотіна Н. Б. Соціальне право України: окремі теоретичні проблеми формування та розвитку / Н. Б. Болотіна // Право України. – 2000. – № 12. – С. 24-28.
50. Болотова Е. Л. Права ребенка в современной России / Е. Л. Болотова. – М. : Школьная пресса, 2005. – 96 с. – (Воспитание школьников. Библиотека журнала. – Вып. 70).
51. Борисова Н. Е. Конституционно-правовой статус ребенка – основа формирования ювенального права / Н. Е. Борисова // Закон и право. – 2003. – № 6. – С. 8-12.
52. Борисова Н.Е. Конституционные основы правового положения несовершеннолетних в Российской Федерации (проблемы теории и практики) : дисс. …доктора юрид. наук : 12.00.02 / Борисова Наталья Евгеньевна. – М., 2004. – 379 с.
53. Борисова Н. Е. Развитие ювенального права в России / Н. Е. Борисова. – М. : Манускрипт, 1999. – 179 с.
54. Борисова Н. Е. Ювенальная юстиция в России: проблемы становления / Н. Е. Борисова. – М. : Манускрипт, 1998. – 134 с.
55. Бородін Є. І. Держава і молодь: історія ювенального законодавства в Україні (середина 80-х – початок 90-х років ХХ ст.) / Є. І. Бородін. – К. : Ін-т соціальних досліджень, Укр. центр політичного менеджменту, 2004. – 238 с.
56. Бородін Є. І. Історія підготовки та прийняття Закону СРСР «Про загальні засади державної молодіжної політики в СРСР» (1989–1991 рр.) / Є. І. Бородін // Грані. – 2003. – № 1. – С. 16-22.
57. Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 – 2004 рр.) : монографія / Є. І. Бородін. – Д. : Герда, 2006. – 472 с.
58. Бошно С. В. Доктрина как форма и источник права / С. В. Бошно // Журнал российского права. – 2003. – № 12. – С. 70-79.
59. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права : учеб. пособие / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1950. – 70 с.
60. Будякова Т. П. Индивидуальность потерпевшего и моральный вред / Т. П. Будякова. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 249 с.
61. Будякова Т. П. Проблема ограничения личных неимущественных прав участников образовательного процесса / Т. П. Будякова // Право и образование. – 2004. – № 3. – С. 139-145.
62. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : монографія / В. М. Бурдін. – К. : Атіка, 2004. – 240 с.
63. Бутько О. В. Правовой статус ребенка: теоретико-правовой анализ : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве» / О. В. Бутько. – Краснодар, 2004. – 27 c.
64. Валеев А. А. Развитие теории и практики свободного воспитания в зарубежной педагогике (ХХ в.) : автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора пед. наук: 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / А. А. Валеев. – Казань, 2007. – 42 с.
65. Валеева Р. Товарищеский суд в детских домах Корчака как орган защиты прав ребенка [Електронний ресурс] / Р. Валеева // Памяти Корчака : сборник статей. – М., 1992. – Режим доступу до збірн.: www.jerusalem–korchak–hom.com/p–k/val.html
66. Варывдин В. А. Управление системой социальной защиты детства / В. А. Варывдин, И. П. Клемантович. – М. : Пед. об-во России, 2004. – 194 с.
67. Василевич Г. А. Вопросы развития ювенальной юстиции в Республике Беларусь / Г. А. Василевич, И. О. Грунтов // Вестник Конституционного Суда Республики Беларусь. – 2000. – № 1. – С. 106-122.
68. Васильев А. М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
69. Васильківська І. П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. П. Васильківська. – К., 2001. – 20 с.
70. Ведерникова О. Ювенальная юстиция: исторический опыт и перспективы / О. Ведерникова // Российская юстиция. – 2000. – № 7. – С. 51-52.
71. Ведерникова О. Н. Современные тенденции развития ювенальной юстиции за рубежом / О. Н. Ведерникова // Российская юстиция. – 2005. – № 3. – С. 43-47.
72. Ведяхин В.М. Понятие и классификация принципов права / В. М. Ведяхин, К. В. Ведяхина // Право и политика. – 2002. – № 4 (28). – С. 19-28.
73. Веккер Е. Дети и советское право (Изложение детского права УССР) / Е. Веккер. – Х. : Труд, 1925. – 110 с.
74. Великова Е.А. Проблемы современной ювенальной юстиции в РФ: основные подходы и место в правовой системе / Е.А. Великова // Право и политика. – 2001. – № 9. – С. 77-81.
75. Вентцель К. Н. Освобождение ребенка / К. Н. Вентцель. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Земля и фабрика, 1923. – 20 с.
76. Вентцель К. Н. Теория свободного воспитания и идеальный детский сад / К. Н. Вентцель. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Тип. Г. Ламберт, 1918. – 129 с.
77. Вещагина Л. Д. Проблемы становления ювенального права как самостоятельной отрасли [Електронний ресурс] / Л. Д. Вещагина // Материалы 11-й научно-техн. конф. Мурманского гос. тех ун-та. – Режим доступу до збірн.: www.mstu.edu.ru/publish/conf/11ntk/section10/section10/_html
78. Виландеберк А.А. Принципы и методы гармонизации терминологии на основе корпуса специальных параллельных текстов (На материале документов ООН) : дис. … кандидата филол. наук : 10.02.21 / Виландеберк Анна Арнольдовна. – СПб., 2005. – 266 с.
79. Виноградова-Бондаренко В. Є. Виховання безпритульних дітей в Україні в 20-х роках ХХ століття : автореф. …дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. Є. Виноградова-Бондаренко. – К., 2001. – 22 с.
80. Витченко А. М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений / А. М. Витченко. – Саратов : Изд-во Саратовск. гос. ун-та, 1974. – 160 с.
81. Вишневский А. Г. Серп и рубль. Консервативная модернизация в СССР / А. Г. Вишневский. – Москва : ОГИ, 1998. – 432 с.
82. Вінгловська О. Сучасний рівень додержання міжнародних стандартів прав дитини в законодавстві України / Олена Вінгловська // Український часопис прав людини. – 1998. – № 2. – С. 40-50.
83. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.11 «Міжнародне право» / О. І. Вінгловська. – К., 2000. – 20 с.
84. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права / М. Ф. Владимирский-Буданов. – Ростов-н/Д : Феникс, 1995. – 640 с. – (Антология русской правовой мысли).
85. Власенко И. А. К вопросу об эффективности компенсационной функции права / И. А. Власенко // Правоохранительная деятельность и правовое государство. – СПб., 1994. – Вып. 3. – С. 46-50.
86. Волинець Л. С. Права дитини в Україні: проблеми та перспективи / Л. С. Волинець. – К. : Логос, 2000. – 75 с.
87. Вопленко Н. Н. Источники и формы права : учебное пособие / Н. Н. Вопленко. – Волгоград : Изд-во Волгоград. гос. ун-та, 2004. – 102 с.
88. Воробьев В. Ф. Правовое стимулирование обеспечения жизни несовершеннолетних: проблемы теории и практики: Методологические и конституционные основы правового стимулирования и обеспечения жизнедеятельности несовершеннолетних в Российской Федерации : монография. В 2 ч. / В. Ф. Воробьев. – М. : Щит-М, 2003. – Ч. 1. – 296 с.; Ч. 2. – 337 с.
89. Ворожейкин Е. М. Семейные правоотношения в СССР / Е. М. Ворожейкин. – М. : Юрид. лит., 1972. – 336 с.
90. Всесвітня Декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей: Прийнята на Всесвітній зустрічі в інтересах дітей, ГА ООН, 30 вересня 1990 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_075
91. Всеукраїнський перепис населення 2001 р.: розподіл за віковою ознакою. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //www.ukrcensus.gov.ua/results/general/age
92. Геллер М. В. Реализация и защита права несовершеннолетнего жить и воспитываться в семье по законодательству Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М. В. Геллер. – М., 2007. – 27 с.
93. Гернет М. Н. Социально-правовая охрана детства за границей и в России / М. Н. Гернет. – М. : Книгоиздательство «Право и жизнь», 1924. – 68 с.
94. Гессен С. И. Основы педагогики: Введение в прикладную философию : учеб. пособие для вузов / С. И. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
95. Гідулянова Є. М. Кримінальне провадження у справах малолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Є. М. Гідулянова. – О., 2008. – 20 с.
96. Глазырин В. А. Методологические основания становления социологии права в западноевропейской социологии ХІХ – начала ХХ века : автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. социолог. наук : спец. 22.00.01 «Теория, методология и история социологии» / В. А. Глазырин. – Екатеринбург, 2006. – 28 с.
97. Гоббс Т. Левіафан / Томас Гоббс ; пер. з англ. Р. Димерець, Н. Іванова, Є. Мірошниченко, В. Єрмоленко. – К. : Дух і Літера, 2000. – 606 с.
98. Головатий М. Ф. Державна молодіжна політика в Україні. – Режим доступу : http://www.greenparty.ua/?p=news&id=16316&ln=3&cats=80
99. Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення / М. Ф. Головатий. – К. : Наук. думка, 1993. – 237 с.
100. Головатий М. Ф. Соціологія молоді : курс лекцій / М. Ф. Головатий. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : МАУП, 2006. – 304 с.
101. Головизнина М. В. Преступность несовершеннолетних, ювенальная юстиция и восстановительное правосудие в Италии / М. В. Головизнина // Вопросы ювенальной юстиции. – 2007. – № 2 (11). – С. 44-51.
102. Головистикова А. И. Проблемы теории государства и права : учебник / А. И. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 832 с.
103. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л. В. Головко. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 544 с.
104. Головченко В. Конституційне право людини на гідність / В. Головченко, О. Пунда // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. – № 4. – С. 67-71.
105. Головченко В. Правові засади виховання та захисту прав дитини / В. Головченко // Право України. – 2008. – № 5. – С. 88-91.
106. Голод 1932–1933 років в Україні: причини та наслідки / В. М. Литвин (відп. ред.). – К. : Наукова думка, 2003. – 888 с. : іл.+ 24 арк. фотогр.
107. Голубов А. Є. Процесуальне становище в кримінальному судочинстві України неповнолітнього, який скоїв злочин або суспільно небезпечне діяння : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / А. Є. Голубов. – Х., 2005. – 20 с.
108. Голышева Л. Ю. К вопросу о формировании ювенального права в России [Електронний ресурс] / Л. Ю. Голышева. – Режим доступу science.ncstu.ru/articles/law/02/22.pdf/file_download
109. Голышева Л.Ю. Российское ювенальное право : монография / Л. Ю. Голышева. – Ставрополь : ЗАО «Пресса», 2004. – 182 с.
110. Гончар Т. О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т. О. Гончар. – О., 2005. – 20 с.
111. Гончар Т. О. Примусові заходи виховного характеру як альтернатива покаранню / Т. О. Гончар // Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх: проблеми теорії і практики : матеріали наукового семінару 30 листопада 2004 р. – О.: ОЮІ НУВС, 2005. – С. 6-10.
112. Гончарук О. В. Дихотомія права: право публічне та право приватне : дис... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Гончарук Ольга Володимирівна. – К., 2006. – 207 с.
113. Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Горбач. – К., 2006. – 16 c.
114. Городецкая И. К. Международная защита прав и интересов детей / И. К. Городецкая. – М. : Межд. отн., 1973. – 112 с.
115. Готвянська М. А. Використання дітей молодшого віку при жебракуванні: проблеми кваліфікації та юридичного реагування / М. А. Готвянська, Н. М. Крестовська // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2005. – № 12. – С. 124-129.
116. Гошко Ю. Г. Звичаєве пpаво населення Укpаїнських Каpпат та Пpикаpпаття ХІV–ХІХ ст. / Ю. Г. Гошко. – Львів : б.в., 1999. – 329 с.
117. Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения / Ю. И. Гревцов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – 83 с.
118. Гришин Я. Я. Польско-литовские татары: взгляд через века : ист. очерки / Я. Я. Гришин. – Казань : Татар. кн. изд-во, 2000. – 159 с.
119. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / за заг. ред. Ф. М. Рудича. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 412 с.
120. Грушевський М. Дитина у звичаях та віруваннях українського народу / Марко Грушевський. – К. : Либідь, 2006. – 256 с.
121. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства // Гуревич А. Я. Избр. соч. : в 2 т.– М. ; СПб. : Университетская книга, 1999. – Т. 2. – С. 263-547.
122. Гурова Т. В. Актуальные проблемы теории источников права : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Т. В. Гурова. – Саратов, 2000. – 27 с.
123. Гурьян З. Судебные Уставы и детский суд / З. Гурьян // Особые суды для малолетних и борьба с детской преступностью. – 1914. – № 2. – С. 3-5.
124. Дамирли М. А. Сравнительное правоведение: актуальные проблемы эпистемологической саморефлексии (некоторые критико-полемические размышления) [Електронний ресурс] / М. А. Дамирли. – Режим доступу : http://comparativelaw.org.ua/docl/damirli.doc
125. Дамирли М. А. Цели, задачи и функции историко-правового познания / М. А. Дамирли // Митна справа. – 2003. – № 4. – С. 46-49.
126. Данилова Н. Ю. История эксперимента: опыт создания элементов ювенальной юстиции в Санкт-Петербурге / Н. Ю. Данилова, М. В. Головизнина, А. В. Лихтенштейн // Обучение социальных работников, занятых в ювенальной юстиции : материалы курса / Санкт-петерб. общ. правозащитная орг-ия «Гражданский контроль» (сост.). – СПб. : [б.в.], 2003. – С. 11-28. – (Права человека).
127. Демоз Л. Психоистория / Ллойд Демоз ; пер. с англ. А. В. Шкуратов. – Ростов н/Д : Феникс, 2000. – 512 с.
128. Декларація прав дитини: Проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_384
129. Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Прийнята Верховною Радою України 15 грудня 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2859-12
130. Дементьева Т. Ю. Семейное и наследственное право в Киевской Руси, IX – XII вв. : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений»/ Т. Ю. Дементьева. – Казань, 2006. – 24 с.
131. Денисюк О. М. Роль просвітницьких товариств та громадських організацій кінця ХІХ – початку ХХ ст. у попередженні бродяжництва та бездоглядності дітей / О.М. Денисюк // Український соціум. – 2003. – № 1 (2). – C. 129-136.
132. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації в глобальному світі : навч.-метод. посібник / за ред. В. М. Бебика. – К. : Леста, 2006. – 248 с.
133. Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей» : фотоальбом. – К. : Мистецтво, 1984. – 248 с.
134. Детское право советских республик : сб. действующего законодательства о детях / сост. М. П. Кричевская и И. И. Курицкий ; под общ. ред. Ю. П. Мазуренко. – Х. : Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. – 673 с.
135. Диновський Д. М. Адміністративно-правовий механізм ювенальної політики в українському суспільстві / Д. М. Диновський // Актуальні проблеми держави і права. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – № 11. – С. 419-422.
136. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / С. Павленко (упоряд.). – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 1144 с.
137. Дождев Д. В. Римское частное право : учебник для вузов / Д. В. Дождев. – М. : ИНФРА*М-НОРМА, 1997. – 704 с.
138. Дольто Ф. На стороне ребенка / Франческа Дольто ; пер. с итал. – М. : У-Фактория, 2003. – 673 с.
139. Домиций Ульпиан. Фрагменты // Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана / Юлий Павел ; Домиций Ульпиан ; пер. с лат. Е. М. Штаерман ; отв. ред. и сост. Л. Л. Кофанов. – М. : Зерцало, 1998. – 287 с. – (Памятники римского права).
140. Дроздов О. Феномен третирування у школі: шляхи вирішення проблеми [Електронний ресурс] / Олександр Дроздов // Соціальна психологія. – 2007. – № 6. – Режим доступу до журн. : http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=78&c=1878
141. Дюги Л. Конституционное право: Общая теория государства / Леон Дюги. – Репринт.изд. 1908 г. – О. : Юрид. л-ра, 2005. – 17, ХХХ, 957 с. – (Антология юридической мысли).
142. Дюрант В. Цезарь и Христос / Вил Дюрант ; пер. с англ. В. В. Федорин. – М. : Крон-Пресс, 1995. – 735 с. – (История цивилизации).
143. Дюринг Е. Ценность жизни / Евгений Дюринг ; пер. с 4-го нем. изд. Ю. М. Антоновского. – СПб. : Типо-литография Вольфа, 1894. – IX, 222 с.
144. Ермаков В. Юстиция обязана защищать права и законные интересы несовершеннолетних / В. Д. Ермаков //Российская юстиция. – 2000. – № 10. – С. 22-23.
145. Європейська Конвенція про здійснення прав дітей: Ратифікована із заявою Законом № 69–V (69–16) від 3 серпня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 41. – Ст. 354.
146. Європейська Соціальна хартія 1961 р. (Переглянута, ETS № 163): Ратифікована із заявою Законом № 137–V (137–16) від 14 вересня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 43. – Ст. 418.
147. Женунтий В. И. Криминологические проблемы предупреждение преступных посягательств на нравственное и физическое развитие несовершеннолетних : монография / В. И. Женунтий, В. В. Витвицкая. – Донецк : [Б.в.], 2005. – 280 с.
148. Жетписбаев Б. А. Организационно-правовые проблемы создания ювенальных судов и их роль в профилактике правонарушений среди несовершеннолетних : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право; административное право; финансовое право»/ Б. А. Жетписбаев. – Алматы, 1998. – 29 с.
149. Житарев Е. В. Правовое моделирование в нормотворчестве (к проблеме гармонизации) / Е. В. Житарев // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. ОНЮА. – О. : Фенікс, 2006. – С. 12-18.
150. Житіє преподобного отця нашого Феодосія, ігумена Печерського // Тисяча років української суспільно-політичної дімки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т.1 (Х–ХV ст.). – С. 304-342.
151. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов) / К.К. Жоль. – К. : Атіка, 2001. – 288 с.
152. Забелин И. История русской жизни с древнейших времен : в 2 ч. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : б.в., 1908. – Ч.1. Доисторическое время Руси. – XVIII, 679 c.: ил.
153. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти / [Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л., Петришин О. В., Олейников С. М.] ; М.В. Цвік (ред.). – Х. : Право, 2002. – 432 с.
154. Загоровский А.И. Курс семейного права / А.И. Загоровский. – 2-е изд., с переменами и доп. – О. : Южнорусское об-во печатн.дела, 1909. – Х, 564 с.
155. Загоровский А.И. О внебрачных детях по новому закону (3 июня 1902 г.) в связи с постановлениями о них западноевропейских гражданских кодексов / А.И. Загоровский. – О. : Экономич. типография, 1903. – І, 85 с.
156. Загоровський В. Духовний заповіт / В. Загоровський // Тисяча років української суспільно-політичної дімки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т.ІІ. – Кн.1 (Х–ХVІ ст.). – С. 250-271.
157. Зайцев Е.А Права, обязанности и ответственность участников образовательного процесса / Е.А. Зайцев. – М. : Магистр, 1999. – 56 с.
158. Зайцева Л. Ювенальная юстиция в Республике Беларусь: Процессуальные основы / Л. Зайцева // Юстиция Беларуси. – 2004. – № 3. – С. 49-52.
159. Зайцева Л. Ювенальная юстиция и восстановление правосудия: Перспективы развития / Л. Зайцева // Юстиция Беларуси. – 2004. – № 5. – С. 47-49.
160. Закон судный людем // Опыт тысячелетия: Средние века и эпоха Возрождения: Быт, нравы, идеалы. – М. : Юрист, 1996. – С. 262-264.
161. Законник Стефана Душана // Москаленко А.Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у южных славян. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1978. – С. 79-102.
162. Законы ХІІ таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М. : Зерцало, 1997. – 608 с. – (Памятники римского права).
163. Заславська М. Г. Кримінальна відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей: соціальна обумовленість і склад злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. Г. Заславська. – Х., 2006. – 18 с.
164. Збірник чинного в У.С.Р.Р. законодавства про опіку, піклувательство та засиновлення / склали Б. Є. Ботвінніков та М. М. Кулик ; за ред. НКСоц.забезп. Г. М. Покорного. – Х. : Вид. Всеукр. Т-ва «Геть неписьменність”, 1928. – 100 с.
165. Здрок О. Н. Защита прав и законных интересов несовершеннолетних в гражданском судопроизводстве : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / О. Н. Здрок. – Минск, 1999. – 20 с.
166. Здрок О. Н. К вопросу о комплексной компетенции ювенальных судов / О. Н. Здрок // Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасні технології протидії : м-ли міжн.наук.-практ.конференції, 31 березня – 1 квітня 2006 р. : у 2 ч.– О. : ОЮІ ХНУВС, 2006. – Ч.1. – С. 30-35.
167. Зеленський С. М. Процесуальний порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. М. Зеленський. – К., 2007. – 17 с.
168. Землянська В. Впровадження відновного правосуддя у кримінальне судочинство України : посібник для слухачів Нац. академії прокуратури України / Віра Землянська, Людмила Ільковець, Віталій Сегедін. – К. : Видавець Захаренко В. О., 2008. – 168 с.
169. Зер Г. Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та правосуддя / Говард Зер ; пер. з англ. М. Яковлєва. – К. : Унів. Вид-во «Пульсари», 2004. – 224 с.
170. Зинченко В. П. Детство – ценность, а не объект проектирования и воспитания / В. П. Зинченко // Общественные науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 168-174.
171. Зиядова Д. З. Проблемы создания ювенальной юстиции / Д. З. Зиядова // Вопросы ювенальной юстиции. – 2006. – № 2 (7). – С. 14-16.
172. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. М. Зілковська. – К., 2002. – 16 с.
173. Зінченко А. Г. Дитяча безпритульність в Радянській Україні в 20-х – першій половині 30-х років ХХ ст. : дис. …кандидата іст. наук : спец. 07.00.01 / Зінченко Алла Григорівна. – О., 2002. – 189 с.
174. Зыбковец В. Ф. Дорелигиозная эпоха / В. Ф. Зыбковец. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – 247 с.
175. Зыбковец В. Ф. Человек без религии: У истоков общественного сознания / В. Ф. Зыбковец. – М. : Политиздат, 1967. – 238 с.
176. Иванов Р. Л. О понятии принципов права / Р. Л. Иванов // Вестник Омского университета. – 1996. – Вып. 2. – С. 115-118.
177. Ильина О. Ю. Интересы ребенка в семейном праве Российской Федерации / О. Ю. Ильина. – М. : Городец, 2006. – 192 с.
178. Ильинский И.М. Развитие социализма и молодежь / И. М. Ильинский // Коммунист. – 1987. – № 6. – С. 20-27.
179. Институт уполномоченного по правам ребенка в России / сост. и общ. ред. Г. В. Сабитова. – М. : ГосНИИ семьи и воспитания, 2005. – 184 с.
180. Институции Юстиниана / Л. Л. Кофанов (ред.), Д. Расснер (пер.), В. А. Томсинов (ред.). – М. : Зерцало, 1998. – 288 с. – (Памятники римского права).
181. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. лит., 1961. – 381 с.
182. Исакова Т. В. Правовые основы становления и развития судов по делам несовершеннолетних в дореволюционной России / Т. В. Исакова // Актуальные проблемы международного ювенального права : материалы Всероссийской научно-практ. конф., г. Волгоград, 15 марта 2006 г. – Волгоград : б.в., 2006. – С. 73-77.
183. Исмаилов Б.И. Правовые основы системы ювенальной юстиции: учеб.пособие. – Ташкент : ЮНИСЕФ, АГОС, 2003. – 168 с.
184. Історія держави і права України: Академічний курс : у 2-х т. / за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. – К. : Ін юре, 2000. – Т. 1. – 646 с.
185. Історія українського мистецтва. – К. : УРЕ, 1967. – Т. 2. Мистецтво XIV – першої пол. XVII ст. – 468 с.
186. К разработке Закона СССР о правах ребенка / [А. М. Нечаева, А. М. Белякова, Е. В. Кулагина] // Правоведение. – 1990. – № 2. – С. 53-60.
187. Кабилова С. А. Суды по делам несовершеннолетних в США, Англии и России: Сравнительно-правовой анализ : учеб. пособие / С. А. Кабилова, Н. Н. Штыкова. – Муром : ИПЦ МИ ВлГУ, 2000. – 127 с.
188. Кавелин К. Очерк юридических отношений, возникающих из семейного союза / К. Кавелин. – СПб. : Тип. Правит. Сената, 1894. – 171 с.
189. Казанцева А. Е. Обязанности и права родителей (заменяющих их лиц) по воспитанию детей и ответственность за их нарушение/ А. Е. Казанцева ; под ред. Б. С. Хаскельберга. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1987. – 140 с.
190. Казьмин И. Ф. Общие проблемы права в условиях научно–технического прогресса / И. Ф. Казьмин. – М. : Юрид. лит., 1986. – 192 с.
191. Калинин С. А. Понятие и структура правовой системы / С. А. Калинин // Право и демократия : сб. науч. тр. Бел. гос. ун-та. – Вып. 10. – Мн.: Право и экономика, 1999. – С. 17-25.
192. Кант И. Метафизика нравов // Кант И. Соч. в 6 т. – М. : Мысль, 1965. – (Философское наследие). – Т. 4. – Ч. 2. – С. 107-438.
193. Кант И. Метафизические начала естествознания // Кант И. Соч. в 6 т. – М. : Мысль, 1966. –Т. 6. – (Философское наследие).– С. 53-175.
194. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике // Кант И. Соч. в 6 т. – М. : Мысль, 1965. –– Т. 4. – Ч. I. – (Философское наследие). – С. 67-209.
195. Капица С. П. Об ускорении исторического времени / С. П. Капица // Новая и новейшая история. – 2004. – № 6. – С. 3-16.
196. Капранова В. А. История педагогики : учеб. пособие / В. А. Капранова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ООО «Новое знание», 2005. – 240 с.
197. Карамзин Н. М. История государства Российского. В 12 т. / Н. М. Карамзин. – М. : Наука, 1989. – Т. 1. – 635 с.
198. Карнозова Л. М. Восстановительный подход к правосудию для несовершеннолетних / Карнозова Л. М. // Восстановительная ювенальная юстиция : практическое издание / сост. Коновалов А. Ю. – 2-е изд. – Пермь : Изд-во ПОНИЦАА, 2006. – С. 56-103.
199. Карнозова Л. М. Российское уголовное правосудие в отношении несовершеннолетних и ювенальная юстиция / Л. М. Карнозова // Государство и право. – 2008. – № 3. – С. 54-64.
200. Карнозова Л. М. Ювенальная юстиция: содержание понятия и перспективы в России / Л. М. Карнозова // Вопросы ювенальной юстиции. – 2007. – № 3. – С. 3-7.
201. Каролина: Уголовно-судебное уложение Карла V / отв. ред.: Зиманов С. З. ; пер., предисловие и прим. проф. С. Я. Булатова. – Алма-Ата : Наука, КазССР, 1967. – 156 с.
202. Карпачева хочет повернуться лицом к заключенным [Електронний ресурс] / Нина Карпачева// УРА-информ. Режим доступу : http://ura-inform.com/ru/print/society/2007/06/16/karpachova
203. Карпенко О. І. Правові засади утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. І. Карпенко. – К., 2002. – 24 с.
204. Квітка К. Українські пісні про дітозгубницю / К. Квітка. – К. : УАН, 1928. – 61 с.
205. Квітка Я. М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх: дис. ... кандидата юрид.наук : 12.00.07/ Квітка Яніна Михайлівна. – К., 2002. – 214 с.
206. Кей Э. Век ребенка / Эллен Кей; пер. с нем. Е. Залога и В. Шахно; под ред. и с предисл. Ю. И. Айхенвальда. – М. : Изд Д. П. Ефимова, 1905. – ХХХ, 293 с.
207. Кельзен Г. Чисте правознавство: З додатком: Проблема справедливості / Ганс Кельзен ; пер. з нім. О. Мокровольського. – К. : Юніверс, 2004. – 496 с.
208. Кеник А. А. Защита прав ребенка и несовершеннолетних в Республике Беларусь / А. А. Кеник. – Мн. : Дикта, 2007. – 312 с.
209. Києво-Печерський патерик: Джерела християнського сходу / Марія Кашуба (пер.). – Л. : Монастир Монахів Студитського Уставу ; Видавничий відділ «Свічадо», 2001. – 192 с. – (Джерела Християнського Сходу; Середньовіччя VI-XIX ст.).
210. Килбас А. А. Культура привилегированного сословия в Беларуси (XIV–XVI вв.) : монография / А. А. Килбас. – Мн. : УП «Технопринт», 2004. – 167 с.
211. Киренко С. Захист життя неповнолітніх кримінальним законодавством України / С. Киренко // Право України. – 2000. – № 9. – С. 39-41.
212. Киренко С. Г. Проблеми захисту прав неповнолітніх кримінальним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 «Кримінальне право; кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Г. Киренко. – К., 2003. – 23 с.
213. Киримова Е. А. О системообразующих критериях современного российского права / Е. А. Киримова //Правоведение. – 2002. – № 5 (244). – С. 151-165.
214. Кислов А. Г. Оправдание детства: от нравов к праву / А. Г. Кислов. – Екатеринбург : Изд-во Российского гос. профессионально-пед. университета, 2002. – 262 с.
215. Кистяковский А. Ф. Молодые преступники и учреждения для их исправления, с обозрением русских учреждений / А. Ф. Кистяковский. – К. : Университет. типография И. Завадского, 1878. – 232 с.
216. Кицур Шульхан Арух / Рав Шломо Ганцфрид с приложением заповедей, действующих в земле Израиля: С краткими примечаниями на основе Мишна Брура к тем местам, где его мнение расходится с мнением автора Кицур Шульхан Арух. – М.: Конгресс еврейских религиозных организаций и объединений в России, Русское издание, 1999. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.istok.ru/jews–n–world/Kitsur/143.shtml
217. Кідіна Н. Законодавство країн Європи про кримінальну відповідальність неповнолітніх / Н. Кідіна // Право України. – 2000. – № 2. – С. 97-100.
218. Коваль А. Права дитини в концепції Станіслава Дністрянського / А. Коваль // Охорона дитинства: Дитяче право: Теорія, досвід, перспективи : збірник наукових праць. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – С. 219-223.
219. Ковальчук Ю. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх / Ю. Ковальчук // Право України. – 2003. – № 6. – С. 112-114.
220. Ковальчук Ю. І. Неповнолітній як суб`єкт адміністративної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю. І. Ковальчук. – К., 2007. – 20 с.
221. Козубовський В. До питання про можливості застосування британського досвіду соціальної роботи з дітьми та молоддю в Україні / В. Козубовський // Соц. політика і соц. робота. – 2003. – № 3/4. – С. 49-54.
222. Козюбра Н. И. Правовое воспитание молодежи / Н. И. Козюбра, В. В. Оксамытный, П. М. Рабинович и др. ; отв. ред. Н. И. Козюбра. – К. : Наук. думка, 1985. – 319 с.
223. Колодій А. М. Принципи права України / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
224. Кон И. С. Ребенок и общество: (Историко-этнографическая перспектива) / И. С. Кон. – М. : Гл. ред. вост. лит. «Наука», 1988. – 270 с.
225. Конвенція МОП № 7 про визначення мінімального віку для допуску дітей на роботу в морі (15 червня 1920 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_008
226. Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182: Ратифікована Законом № 2022-III від 5 жовтня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_166
227. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
228. Конвенція про права дитини та законодавство України : роз’яснення, коментарі / Копиленко О. Л., Сусол О. К., Хомін Л. В., Коваленко О. В., Ластовецький О. О. ; О. Л. Копиленко (заг. ред.). – К. : ДІНІТ, 2002. – 200 с. – (Майбутнє нашим дітям).
229. Конвенція про права дитини: Ухвалена ГА ООН від 20 листопада 1989 р. Набула чинності для України 27 вересня 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021
230. Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей: Ратифікована з заявою Законом № 3303-IV від 11 січня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_188
231. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей: Ратифікована із заявами та застереженням Законом № 136-V від 14 вересня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=973_002
232. Кондратьева Е. Уполномоченный по правам ребенка (опыт Республики Польша) [Електронний ресурс] / Елена Кондратьева // Международно-правовые чтения / отв. ред. П.Н. Бирюков. – Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 2003. – Вып. 1. – Режим доступу : // http://www.kursach.com/biblio/00010100/014.htm
233. Константинов Н.А. История педагогики : [учеб. для студентов пед. ин-тов] / Н.А. Константинов, Е.Н. Медынский, М.В. Шабаева. – 4-е изд., доп. и перераб. – М. : Просвещение, 1982. – 447 с.
234. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
235. Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения / Конфуций. – М. : ЗАО Изд-во Эксмо-пресс; Харьков : Фолио, 1998. – 958 с. – (Антология мысли).
236. Концепція молодіжної політики Народної партії України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mzl.com.ua/concept.html
237. Концепція молодіжної політики Федерації Профспілок України: Додаток до постанови Президії ФПУ від 21.07.2004 № П-9-13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uapravo.net/data/base28/ukr28054.htm
238. Концепція створення та розвит
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50
Скачать бесплатно 21737.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.